אִיּוֹב 9
Modern Hebrew BibleTranslation
Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ויען איוב ויאמר׃
1І відповів Йов і сказав:
2אמנם ידעתי כי כן ומה יצדק אנוש עם אל׃
2Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
3אם יחפץ לריב עמו לא יעננו אחת מני אלף׃
3А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не зʼумів би одказати.
4חכם לבב ואמיץ כח מי הקשה אליו וישלם׃
4Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував зʼупокоєн?
5המעתיק הרים ולא ידעו אשר הפכם באפו׃
5Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;
6המרגיז ארץ ממקומה ועמודיה יתפלצון׃
6Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
7האמר לחרס ולא יזרח ובעד כוכבים יחתם׃
7Скаже сонцеві, — і не зійде, й на звізди печать покладає.
8נטה שמים לבדו ודורך על במתי ים׃
8Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
9עשה עש כסיל וכימה וחדרי תמן׃
9Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі скриті на полуднї;
10עשה גדלות עד אין חקר ונפלאות עד אין מספר׃
10Творить великі дива, недовідні, безлїчні.
11הן יעבר עלי ולא אראה ויחלף ולא אבין לו׃
11Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.
12הן יחתף מי ישיבנו מי יאמר אליו מה תעשה׃
12Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?
13אלוה לא ישיב אפו תחתו שחחו עזרי רהב׃
13Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
14אף כי אנכי אעננו אבחרה דברי עמו׃
14Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
15אשר אם צדקתי לא אענה למשפטי אתחנן׃
15Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
16אם קראתי ויענני לא אאמין כי יאזין קולי׃
16Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
17אשר בשערה ישופני והרבה פצעי חנם׃
17Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
18לא יתנני השב רוחי כי ישבעני ממררים׃
18Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
19אם לכח אמיץ הנה ואם למשפט מי יועידני׃
19Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
20אם אצדק פי ירשיעני תם אני ויעקשני׃
20Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
21תם אני לא אדע נפשי אמאס חיי׃
21Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
22אחת היא על כן אמרתי תם ורשע הוא מכלה׃
22Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
23אם שוט ימית פתאם למסת נקים ילעג׃
23Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
24ארץ נתנה ביד רשע פני שפטיה יכסה אם לא אפוא מי הוא׃
24Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
25וימי קלו מני רץ ברחו לא ראו טובה׃
25Днї мої хутші од гонця, — мчаться, не бачивши долї;
26חלפו עם אניות אבה כנשר יטוש עלי אכל׃
26Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
27אם אמרי אשכחה שיחי אעזבה פני ואבליגה׃
27Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
28יגרתי כל עצבתי ידעתי כי לא תנקני׃
28То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
29אנכי ארשע למה זה הבל איגע׃
29А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
30אם התרחצתי במו שלג והזכותי בבר כפי׃
30Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
31אז בשחת תטבלני ותעבוני שלמותי׃
31То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
32כי לא איש כמני אעננו נבוא יחדו במשפט׃
32Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
33לא יש בינינו מוכיח ישת ידו על שנינו׃
33І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
34יסר מעלי שבטו ואמתו אל תבעתני׃
34Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, —
35אדברה ולא איראנו כי לא כן אנכי עמדי׃
35А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.