Йова 31
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.
1З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.
2Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?
2Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?
3Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?
3Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?
4Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?
4Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?
5Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —
5Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —
6То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.
6То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.
7Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,
7Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,
8Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.
8Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.
9Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,
9Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,
10Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.
10Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.
11Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;
11Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;
12Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.
12Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.
13Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,
13Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,
14То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?
14То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?
15Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї?
15Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї?
16Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?
16Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?
17Чи сам же я зʼїдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина?
17Чи сам же я зʼїдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина?
18Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою.
18Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою.
19Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, —
19Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, —
20Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї?
20Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї?
21Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї),
21Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї),
22То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,
22То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,
23Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.
23Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.
24Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?
24Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?
25Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?
25Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?
26Дивлячись на сонце, як воно сяє, як той місяць велично пливе,
26Дивлячись на сонце, як воно сяє, як той місяць велично пливе,
27Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?
27Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?
28Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.
28Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.
29Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?
29Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?
30Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.
30Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.
31Чи не говорила ж челядь шатра мого: хто ж не наситився б мясом його?
31Чи не говорила ж челядь шатра мого: хто ж не наситився б мясом його?
32Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.
32Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.
33Коли б я робом людським таїв проступки мої, й скривав у грудях хиби мої,
33Коли б я робом людським таїв проступки мої, й скривав у грудях хиби мої,
34То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.
34То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.
35О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!
35О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!
36Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;
36Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;
37Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його, мов до князя.
37Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його, мов до князя.
38Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;
38Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;
39Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,
39Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,
40То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю — кукіль! І скінчились слова Йовові.
40То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю — кукіль! І скінчились слова Йовові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.