Йова 31
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.
1«با چشمان خود عهد بستهام، پس چگونه بر دوشیزهای نظر افکنم؟
2Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?
2زیراقسمت خدا از اعلی چیست؟ و نصیب قادرمطلق، از اعلی علیین؟
3Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?
3آیا آن برای شریران هلاکت نیست؟ و به جهت عاملان بدی مصیبت نی؟
4Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?
4آیا او راههای مرا نمی بیند؟ و جمیع قدمهایم را نمی شمارد؟
5Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —
5اگر با دروغ راه میرفتم یا پایهایم با فریب میشتابید،
6То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.
6مرا به میزان عدالت بسنجد، تا خدا کاملیت مرا بداند.
7Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,
7اگرقدمهایم از طریق آواره گردیده، و قلبم درپی چشمانم رفته، و لکهای بهدستهایم چسبیده باشد،
8Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.
8پس من کشت کنم و دیگری بخورد، ومحصول من از ریشهکنده شود.
9Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,
9اگر قلبم به زنی فریفته شده، یا نزد در همسایه خود در کمین نشسته باشم،
10Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.
10پس زن من برای شخصی دیگرآسیا کند، و دیگران بر او خم شوند.
11Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;
11زیرا که آن قباحت میبود و تقصیری سزاوار حکم داوران.
12Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.
12چونکه این آتشی میبود که تا ابدون میسوزانید، و تمامی محصول مرا از ریشه میکند.
13Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,
13اگر دعوی بنده و کنیز خود را ردمی کردم، هنگامی که بر من مدعی میشدند.
14То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?
14پس چون خدا به ضد من برخیزد چه خواهم کرد؟ و هنگامی که تفتیش نماید به او چه جواب خواهم داد؟
15Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї?
15آیا آن کس که مرا در رحم آفریداو را نیز نیافرید؟ و آیا کس واحد، ما را در رحم نسرشت؟
16Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?
16«اگر مراد مسکینان را از ایشان منع نموده باشم، و چشمان بیوهزنان را تار گردانیده،
17Чи сам же я зʼїдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина?
17اگرلقمه خود را به تنهایی خورده باشم، و یتیم از آن تناول ننموده،
18Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою.
18و حال آنکه او از جوانیم با من مثل پدر پرورش مییافت، و از بطن مادرم بیوهزن را رهبری مینمودم.
19Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, —
19اگر کسی را از برهنگی هلاک دیده باشم، و مسکین را بدون پوشش،
20Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї?
20اگر کمرهای او مرا برکت نداده باشد، و از پشم گوسفندان من گرم نشده،
21Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї),
21اگر دست خود را بر یتیم بلند کرده باشم، هنگامی که اعانت خود را دردروازه میدیدم،
22То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,
22پس بازوی من از کتفم بیفتد، و ساعدم از قلم آن شکسته شود.
23Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.
23زیرا که هلاکت از خدا برای من ترس میبود و بهسبب کبریایی او توانایی نداشتم.
24Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?
24اگر طلا را امیدخود میساختم و به زر خالص میگفتم تو اعتمادمن هستی،
25Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?
25اگر از فراوانی دولت خویش شادی مینمودم، و از اینکه دست من بسیار کسب نموده بود،
26Дивлячись на сонце, як воно сяє, як той місяць велично пливе,
26اگر چون آفتاب میتابید بر آن نظرمی کردم و بر ماه، هنگامی که با درخشندگی سیرمی کرد.
27Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?
27و دل من خفیه فریفته میشد و دهانم دستم را میبوسید.
28Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.
28این نیز گناهی مستوجب قصاص میبود زیرا خدای متعال را منکرمی شدم.
29Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?
29اگر از مصیبت دشمن خود شادی میکردم یا حینی که بلا به او عارض میشد وجدمی نمودم،
30Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.
30و حال آنکه زبان خود را از گناه ورزیدن بازداشته، بر جان او لعنت را سوال ننمودم.
31Чи не говорила ж челядь шатра мого: хто ж не наситився б мясом його?
31اگر اهل خیمه من نمی گفتند: کیست که از گوشت او سیر نشده باشد،
32Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.
32غریب درکوچه شب را بهسر نمی برد و در خود را به روی مسافر میگشودم.
33Коли б я робом людським таїв проступки мої, й скривав у грудях хиби мої,
33اگر مثل آدم، تقصیر خود رامی پوشانیدم و عصیان خویش را در سینه خودمخفی میساختم،
34То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.
34از این جهت که از انبوه کثیرمی ترسیدم و اهانت قبایل مرا هراسان میساخت، پس ساکت مانده، از در خود بیرون نمی رفتم.
35О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!
35کاش کسی بود که مرا میشنید، اینک امضای من حاضر است. پس قادر مطلق مرا جواب دهد. و اینک کتابتی که مدعی من نوشته است.
36Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;
36یقین که آن را بر دوش خود برمی داشتم و مثل تاج برخود میبستم.
37Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його, мов до князя.
37شماره قدمهای خود را برای اوبیان میکردم و مثل امیری به او تقرب میجستم.
38Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;
38اگر زمین من بر من فریاد میکرد و مرزهایش با هم گریه میکردند،
39Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,
39اگر محصولاتش را بدون قیمت میخوردم و جان مالکانش را تلف مینمودم،
40То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю — кукіль! І скінчились слова Йовові.
40پس خارها به عوض گندم وکرکاس به عوض جو بروید.» سخنان ایوب تمام شد.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.