Йова 31
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.
1“I made a covenant with my eyes; how then should I look lustfully at a young woman?
2Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?
2For what is the portion from God above, and the heritage from the Almighty on high?
3Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?
3Is it not calamity to the unrighteous, and disaster to the workers of iniquity?
4Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?
4Doesn’t he see my ways, and count all my steps?
5Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —
5“If I have walked with falsehood, and my foot has hurried to deceit
6То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.
6(let me be weighed in an even balance, that God may know my integrity);
7Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,
7if my step has turned out of the way, if my heart walked after my eyes, if any defilement has stuck to my hands,
8Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.
8then let me sow, and let another eat. Yes, let the produce of my field be rooted out.
9Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,
9“If my heart has been enticed to a woman, and I have laid wait at my neighbor’s door,
10Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.
10then let my wife grind for another, and let others sleep with her.
11Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;
11For that would be a heinous crime. Yes, it would be an iniquity to be punished by the judges,
12Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.
12for it is a fire that consumes to destruction, and would root out all my increase.
13Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,
13“If I have despised the cause of my male servant or of my female servant, when they contended with me,
14То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?
14what then will I do when God rises up? When he visits, what will I answer him?
15Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї?
15Didn’t he who made me in the womb make him? Didn’t one fashion us in the womb?
16Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?
16“If I have withheld the poor from their desire, or have caused the eyes of the widow to fail,
17Чи сам же я зʼїдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина?
17or have eaten my morsel alone, and the fatherless has not eaten of it
18Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою.
18(no, from my youth he grew up with me as with a father, I have guided her from my mother’s womb);
19Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, —
19if I have seen any perish for want of clothing, or that the needy had no covering;
20Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї?
20if his heart hasn’t blessed me, if he hasn’t been warmed with my sheep’s fleece;
21Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї),
21if I have lifted up my hand against the fatherless, because I saw my help in the gate;
22То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,
22then let my shoulder fall from the shoulder blade, and my arm be broken from the bone.
23Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.
23For calamity from God is a terror to me. Because of his majesty, I can do nothing.
24Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?
24“If I have made gold my hope, and have said to the fine gold, ‘You are my confidence;’
25Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?
25If I have rejoiced because my wealth was great, and because my hand had gotten much;
26Дивлячись на сонце, як воно сяє, як той місяць велично пливе,
26if I have seen the sun when it shined, or the moon moving in splendor,
27Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?
27and my heart has been secretly enticed, and my hand threw a kiss from my mouth;
28Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.
28this also would be an iniquity to be punished by the judges, for I would have denied the God who is above.
29Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?
29“If I have rejoiced at the destruction of him who hated me, or lifted up myself when evil found him
30Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.
30(I have certainly not allowed my mouth to sin by asking his life with a curse);
31Чи не говорила ж челядь шатра мого: хто ж не наситився б мясом його?
31if the men of my tent have not said, ‘Who can find one who has not been filled with his meat?’
32Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.
32(the foreigner has not camped in the street, but I have opened my doors to the traveler);
33Коли б я робом людським таїв проступки мої, й скривав у грудях хиби мої,
33if like Adam I have covered my transgressions, by hiding my iniquity in my heart,
34То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.
34because I feared the great multitude, and the contempt of families terrified me, so that I kept silence, and didn’t go out of the door—
35О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!
35oh that I had one to hear me! Behold, here is my signature! Let the Almighty answer me! Let the accuser write my indictment!
36Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;
36Surely I would carry it on my shoulder, and I would bind it to me as a crown.
37Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його, мов до князя.
37I would declare to him the number of my steps. I would go near to him like a prince.
38Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;
38If my land cries out against me, and its furrows weep together;
39Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,
39if I have eaten its fruits without money, or have caused its owners to lose their life,
40То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю — кукіль! І скінчились слова Йовові.
40let briers grow instead of wheat, and stinkweed instead of barley.” The words of Job are ended.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.