Йова 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Сталося ж одного дня, що сини Божі прийшли стати перед Господом; та прийшов і Сатана між ними стати перед Господом.
1Again, on the day when God’s sons came to present themselves before the LORD, Satan came also among them to present himself before the LORD.
2І спитав Господь Сатану: Звідкіля прийшов єси? Відказав Сатана Господеві й говорить: Я ходив по землї й обійшов її навкруги.
2The LORD said to Satan, “Where have you come from?” Satan answered the LORD, and said, “From going back and forth on the earth, and from walking up and down in it.”
3І рече Господь Сатанї: А звернув ти ввагу на раба мого Йова? Другого бо такого нема на землї, такого щирого, справедливого, богобоязливого та щоб так цурався лихого.
3The LORD said to Satan, “Have you considered my servant Job? For there is no one like him on the earth, a blameless and an upright man, one who fears God, and turns away from evil. He still maintains his integrity, although you incited me against him, to ruin him without cause.”
4І відказав Сатана й промовив: Шкуру за шкуру, а за свою душу оддасть чоловік усе, що має.
4Satan answered the LORD, and said, “Skin for skin. Yes, all that a man has he will give for his life.
5Просьтягни тільки руку твою й торкнись костей його й тїла його, — чи благословити ме він тебе?
5But stretch out your hand now, and touch his bone and his flesh, and he will renounce you to your face.”
6І рече Господь Сатанї: Ну, він у руцї твоїй тільки душу (життє) його пощади.
6The LORD said to Satan, “Behold, he is in your hand. Only spare his life.”
7І пійшов Сатана зперед Господа, та вдарив Йова лютою проказою від підошов аж до тїмя.
7So Satan went out from the presence of the LORD, and struck Job with painful sores from the sole of his foot to his head.
8І взяв він черепок, щоб ним скребтись, та й сїв на попелищі (далеко від господи).
8He took for himself a potsherd to scrape himself with, and he sat among the ashes.
9І промовила до його жона його: Чи ти ще держати мешся твердо в твоїй праведностї? Занехай Бога й умри.
9Then his wife said to him, “Do you still maintain your integrity? Renounce God, and die.”
10Він же промовив до неї: Ти плещеш таке, як яка безумна. Приймали ми добре од Господа, а лихого б то й не приймати? У всьому тому не провинив Йов устами своїми.
10But he said to her, “You speak as one of the foolish women would speak. What? Shall we receive good at the hand of God, and shall we not receive evil?” In all this Job didn’t sin with his lips.
11Перечувши три приятелї Йовові про все те нещастє, яке на його впало, пійшли, кожен із свого місця: Елифаз Теманський, Билдад Савхеаський й Зофар Наамський, й зійшлись, щоб пійти разом посумувати з ним і розважити його.
11Now when Job’s three friends heard of all this evil that had come on him, they each came from his own place: Eliphaz the Temanite, Bildad the Shuhite, and Zophar the Naamathite; and they made an appointment together to come to sympathize with him and to comfort him.
12Споглянувши на його віддалеки, не познали його та й заплакали в голос; і роздер кожен одежу на собі, та й почали кидати порох проти неба понад головами своїми.
12When they lifted up their eyes from a distance, and didn’t recognize him, they raised their voices, and wept; and they each tore his robe, and sprinkled dust on their heads toward the sky.
13І седїли вони такенькі біля його на землї сїм день і сїм ночей, й нї один не говорив до його й слова, бачили бо, що біль його був надто великий.
13So they sat down with him on the ground seven days and seven nights, and no one spoke a word to him, for they saw that his grief was very great.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.