Йова 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Сталося ж одного дня, що сини Божі прийшли стати перед Господом; та прийшов і Сатана між ними стати перед Господом.
1On another day the sons of God came to present themselves before the LORD, and Satan also came with them to present himself before Him.
2І спитав Господь Сатану: Звідкіля прийшов єси? Відказав Сатана Господеві й говорить: Я ходив по землї й обійшов її навкруги.
2“Where have you come from?” said the LORD to Satan. “From roaming through the earth,” he replied, “and walking back and forth in it.”
3І рече Господь Сатанї: А звернув ти ввагу на раба мого Йова? Другого бо такого нема на землї, такого щирого, справедливого, богобоязливого та щоб так цурався лихого.
3Then the LORD said to Satan, “Have you considered My servant Job? For there is no one on earth like him, a man who is blameless and upright, who fears God and shuns evil. He still retains his integrity, even though you incited Me against him to ruin him without cause.”
4І відказав Сатана й промовив: Шкуру за шкуру, а за свою душу оддасть чоловік усе, що має.
4“Skin for skin!” Satan replied. “A man will give up all he owns in exchange for his life.
5Просьтягни тільки руку твою й торкнись костей його й тїла його, — чи благословити ме він тебе?
5But stretch out Your hand and strike his flesh and bones, and he will surely curse You to Your face.”
6І рече Господь Сатанї: Ну, він у руцї твоїй тільки душу (життє) його пощади.
6“Very well,” said the LORD to Satan. “He is in your hands, but you must spare his life.”
7І пійшов Сатана зперед Господа, та вдарив Йова лютою проказою від підошов аж до тїмя.
7So Satan went out from the presence of the LORD and infected Job with terrible boils from the soles of his feet to the crown of his head.
8І взяв він черепок, щоб ним скребтись, та й сїв на попелищі (далеко від господи).
8And Job took a piece of broken pottery to scrape himself as he sat among the ashes.
9І промовила до його жона його: Чи ти ще держати мешся твердо в твоїй праведностї? Занехай Бога й умри.
9Then Job’s wife said to him, “Do you still retain your integrity? Curse God and die!”
10Він же промовив до неї: Ти плещеш таке, як яка безумна. Приймали ми добре од Господа, а лихого б то й не приймати? У всьому тому не провинив Йов устами своїми.
10“You speak as a foolish woman speaks,” he told her. “Should we accept from God only good and not adversity?” In all this, Job did not sin in what he said.
11Перечувши три приятелї Йовові про все те нещастє, яке на його впало, пійшли, кожен із свого місця: Елифаз Теманський, Билдад Савхеаський й Зофар Наамський, й зійшлись, щоб пійти разом посумувати з ним і розважити його.
11Now when Job’s three friends—Eliphaz the Temanite, Bildad the Shuhite, and Zophar the Naamathite—heard about all this adversity that had come upon him, each of them came from his home, and they met together to go and sympathize with Job and comfort him.
12Споглянувши на його віддалеки, не познали його та й заплакали в голос; і роздер кожен одежу на собі, та й почали кидати порох проти неба понад головами своїми.
12When they lifted up their eyes from afar, they could barely recognize Job. They began to weep aloud, and each man tore his robe and threw dust in the air over his head.
13І седїли вони такенькі біля його на землї сїм день і сїм ночей, й нї один не говорив до його й слова, бачили бо, що біль його був надто великий.
13Then they sat on the ground with him for seven days and seven nights, but no one spoke a word to him because they saw how intense his suffering was.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.