Йова 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Чи ж не обмежений час чоловікові на землї, а днї (життя) його чи ж не те саме, що днї поденного наймита?
1“Is not man consigned to labor on earth? Are not his days like those of a hired hand?
2Так, як той раб холодку, а поденьщик жде кінця роботи,
2Like a slave he longs for shade; like a hireling he waits for his wages.
3Так і менї допались місяцї без відпочивку, а ночі горя видїлені менї.
3So I am allotted months of futility, and nights of misery are appointed me.
4Коли лягаю, питаюсь: коли ж то я встану? а вечір тягнеся поволи, й я обертаюсь без кінця, аж засвитає.
4When I lie down I think: ‘When will I get up?’ But the night drags on, and I toss and turn until dawn.
5Тїло обвили червяки та струпи, мов кора земляна; шкіра на менї ріпава, та й береться все гноєм.
5My flesh is clothed with worms and encrusted with dirt; my skin is cracked and festering.
6Днї мої летять швидше судна, а конець їх безнадїйний.
6My days are swifter than a weaver’s shuttle; they come to an end without hope.
7Згадай (Боже), що життє моє — подув (вітру), а око моє не вернесь, побачити добро.
7Remember that my life is but a breath. My eyes will never again see happiness.
8Не побачить мене око того, що видїв мене; та й твої очі (звернуться) на мене, — а мене нема.
8The eye that beholds me will no longer see me. You will look for me, but I will be no more.
9Рідшає хмара й зникає; так і той, що зступив у глибоку яму, вже не вийде,
9As a cloud vanishes and is gone, so he who goes down to Sheol does not come back up.
10Не вернеться вже в домівку свою, і місце його не знати ме вже його.
10He never returns to his house; his place remembers him no more.
11Тим же то я не стану здержувати уст моїх; говорити му в тїснотї духа мого; буду жалуватись у горю душі моєї.
11Therefore I will not restrain my mouth; I will speak in the anguish of my spirit; I will complain in the bitterness of my soul.
12Чи то ж я море або потвора морська, що ти проти мене сторожу (запору) поставив?
12Am I the sea, or the monster of the deep, that You must keep me under guard?
13Думаю часом таке: втїшить мене постеля моя, ложе моє поможе менї, горе моє перетерпіти;
13When I think my bed will comfort me and my couch will ease my complaint,
14Та бо ти жахаєш мене снами, й видивами лякаєш мене,
14then You frighten me with dreams and terrify me with visions,
15Так, що душа моя бажає лїпше перериву дихання, лїпше смертї, нїж удержання костей моїх.
15so that I would prefer strangling and death over my life in this body.
16Омерзїло менї життє. Чи ж вічно жити менї? Відступи від мене, — та ж днї мої, се марнота!
16I loathe my life! I would not live forever. Leave me alone, for my days are but a breath.
17Що ж бо таке чоловік, що його так цїнуєш, та звертаєш на його ввагу твою,
17What is man that You should exalt him, that You should set Your heart upon him,
18Та що-ранку звідуєшся до його, й що хвилинки вивідуєш його?
18that You attend to him every morning, and test him every moment?
19Докіль же не полишиш, докіль не відойдеш від мене, докіль і слини менї не даси проковтнути (спокійно)?
19Will You never look away from me, or leave me alone to swallow my spittle?
20А коли я провинив, то що вчиню тобі, ти наглядниче людей! Чому вчинив єси мене таким мерзенним собі, так що й я самий став тягарем собі?
20If I have sinned, what have I done to You, O watcher of mankind? Why have You made me Your target, so that I am a burden to You ?
21Та й чому ж би не простити гріха менї й не зняти з мене проступку мого? та ж от, я ляжу в землю, а завтра, хоч би ти й шукав мене, мене вже не буде.
21Why do You not pardon my transgression and take away my iniquity? For soon I will lie down in the dust; You will seek me, but I will be no more.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.