Йова 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1Чи ж не обмежений час чоловікові на землї, а днї (життя) його чи ж не те саме, що днї поденного наймита?
1הלא צבא לאנוש על ארץ וכימי שכיר ימיו׃
2Так, як той раб холодку, а поденьщик жде кінця роботи,
2כעבד ישאף צל וכשכיר יקוה פעלו׃
3Так і менї допались місяцї без відпочивку, а ночі горя видїлені менї.
3כן הנחלתי לי ירחי שוא ולילות עמל מנו לי׃
4Коли лягаю, питаюсь: коли ж то я встану? а вечір тягнеся поволи, й я обертаюсь без кінця, аж засвитає.
4אם שכבתי ואמרתי מתי אקום ומדד ערב ושבעתי נדדים עדי נשף׃
5Тїло обвили червяки та струпи, мов кора земляна; шкіра на менї ріпава, та й береться все гноєм.
5לבש בשרי רמה וגיש עפר עורי רגע וימאס׃
6Днї мої летять швидше судна, а конець їх безнадїйний.
6ימי קלו מני ארג ויכלו באפס תקוה׃
7Згадай (Боже), що життє моє — подув (вітру), а око моє не вернесь, побачити добро.
7זכר כי רוח חיי לא תשוב עיני לראות טוב׃
8Не побачить мене око того, що видїв мене; та й твої очі (звернуться) на мене, — а мене нема.
8לא תשורני עין ראי עיניך בי ואינני׃
9Рідшає хмара й зникає; так і той, що зступив у глибоку яму, вже не вийде,
9כלה ענן וילך כן יורד שאול לא יעלה׃
10Не вернеться вже в домівку свою, і місце його не знати ме вже його.
10לא ישוב עוד לביתו ולא יכירנו עוד מקמו׃
11Тим же то я не стану здержувати уст моїх; говорити му в тїснотї духа мого; буду жалуватись у горю душі моєї.
11גם אני לא אחשך פי אדברה בצר רוחי אשיחה במר נפשי׃
12Чи то ж я море або потвора морська, що ти проти мене сторожу (запору) поставив?
12הים אני אם תנין כי תשים עלי משמר׃
13Думаю часом таке: втїшить мене постеля моя, ложе моє поможе менї, горе моє перетерпіти;
13כי אמרתי תנחמני ערשי ישא בשיחי משכבי׃
14Та бо ти жахаєш мене снами, й видивами лякаєш мене,
14וחתתני בחלמות ומחזינות תבעתני׃
15Так, що душа моя бажає лїпше перериву дихання, лїпше смертї, нїж удержання костей моїх.
15ותבחר מחנק נפשי מות מעצמותי׃
16Омерзїло менї життє. Чи ж вічно жити менї? Відступи від мене, — та ж днї мої, се марнота!
16מאסתי לא לעלם אחיה חדל ממני כי הבל ימי׃
17Що ж бо таке чоловік, що його так цїнуєш, та звертаєш на його ввагу твою,
17מה אנוש כי תגדלנו וכי תשית אליו לבך׃
18Та що-ранку звідуєшся до його, й що хвилинки вивідуєш його?
18ותפקדנו לבקרים לרגעים תבחננו׃
19Докіль же не полишиш, докіль не відойдеш від мене, докіль і слини менї не даси проковтнути (спокійно)?
19כמה לא תשעה ממני לא תרפני עד בלעי רקי׃
20А коли я провинив, то що вчиню тобі, ти наглядниче людей! Чому вчинив єси мене таким мерзенним собі, так що й я самий став тягарем собі?
20חטאתי מה אפעל לך נצר האדם למה שמתני למפגע לך ואהיה עלי למשא׃
21Та й чому ж би не простити гріха менї й не зняти з мене проступку мого? та ж от, я ляжу в землю, а завтра, хоч би ти й шукав мене, мене вже не буде.
21ומה לא תשא פשעי ותעביר את עוני כי עתה לעפר אשכב ושחרתני ואינני׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.