Йова 32
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
1וישבתו שלשת האנשים האלה מענות את איוב כי הוא צדיק בעיניו׃
2Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
2ויחר אף אליהוא בן ברכאל הבוזי ממשפחת רם באיוב חרה אפו על צדקו נפשו מאלהים׃
3А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
3ובשלשת רעיו חרה אפו על אשר לא מצאו מענה וירשיעו את איוב׃
4Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
4ואליהו חכה את איוב בדברים כי זקנים המה ממנו לימים׃
5Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
5וירא אליהוא כי אין מענה בפי שלשת האנשים ויחר אפו׃
6От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
6ויען אליהוא בן ברכאל הבוזי ויאמר צעיר אני לימים ואתם ישישים על כן זחלתי ואירא מחות דעי אתכם׃
7Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
7אמרתי ימים ידברו ורב שנים ידיעו חכמה׃
8Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
8אכן רוח היא באנוש ונשמת שדי תבינם׃
9Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
9לא רבים יחכמו וזקנים יבינו משפט׃
10От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
10לכן אמרתי שמעה לי אחוה דעי אף אני׃
11Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
11הן הוחלתי לדבריכם אזין עד תבונתיכם עד תחקרון מלין׃
12Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
12ועדיכם אתבונן והנה אין לאיוב מוכיח עונה אמריו מכם׃
13Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
13פן תאמרו מצאנו חכמה אל ידפנו לא איש׃
14От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
14ולא ערך אלי מלין ובאמריכם לא אשיבנו׃
15Полякались, мовчять, перестали говорити.
15חתו לא ענו עוד העתיקו מהם מלים׃
16А коли я жду, а вони не говорять, зʼупинились і вже не відказують,
16והוחלתי כי לא ידברו כי עמדו לא ענו עוד׃
17То я відкажу й виявлю мою думку.
17אענה אף אני חלקי אחוה דעי אף אני׃
18Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
18כי מלתי מלים הציקתני רוח בטני׃
19Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
19הנה בטני כיין לא יפתח כאבות חדשים יבקע׃
20Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
20אדברה וירוח לי אפתח שפתי ואענה׃
21Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
21אל נא אשא פני איש ואל אדם לא אכנה׃
22Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!
22כי לא ידעתי אכנה כמעט ישאני עשני׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.