Йова 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1І відказав Йов і рече:
1ויען איוב ויאמר׃
2Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
2עד אנה תוגיון נפשי ותדכאונני במלים׃
3Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
3זה עשר פעמים תכלימוני לא תבשו תהכרו לי׃
4Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
4ואף אמנם שגיתי אתי תלין משוגתי׃
5А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
5אם אמנם עלי תגדילו ותוכיחו עלי חרפתי׃
6То знайте, що се Бог поверг мене ʼд землї й обвів кругом мене сїть свою.
6דעו אפו כי אלוה עותני ומצודו עלי הקיף׃
7Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).
7הן אצעק חמס ולא אענה אשוע ואין משפט׃
8Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
8ארחי גדר ולא אעבור ועל נתיבותי חשך ישים׃
9Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
9כבודי מעלי הפשיט ויסר עטרת ראשי׃
10Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
10יתצני סביב ואלך ויסע כעץ תקותי׃
11Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
11ויחר עלי אפו ויחשבני לו כצריו׃
12Полки його притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
12יחד יבאו גדודיו ויסלו עלי דרכם ויחנו סביב לאהלי׃
13Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
13אחי מעלי הרחיק וידעי אך זרו ממני׃
14Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
14חדלו קרובי ומידעי שכחוני׃
15Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.
15גרי ביתי ואמהתי לזר תחשבני נכרי הייתי בעיניהם׃
16Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.
16לעבדי קראתי ולא יענה במו פי אתחנן לו׃
17Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
17רוחי זרה לאשתי וחנתי לבני בטני׃
18Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
18גם עוילים מאסו בי אקומה וידברו בי׃
19Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
19תעבוני כל מתי סודי וזה אהבתי נהפכו בי׃
20Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
20בעורי ובבשרי דבקה עצמי ואתמלטה בעור שני׃
21О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
21חנני חנני אתם רעי כי יד אלוה נגעה בי׃
22За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
22למה תרדפני כמו אל ומבשרי לא תשבעו׃
23О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —
23מי יתן אפו ויכתבון מלי מי יתן בספר ויחקו׃
24Про вічні часи на каменї видовбати!
24בעט ברזל ועפרת לעד בצור יחצבון׃
25Я знаю — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
25ואני ידעתי גאלי חי ואחרון על עפר יקום׃
26І я в тїлї мойму побачу Бога.
26ואחר עורי נקפו זאת ומבשרי אחזה אלוה׃
27Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!
27אשר אני אחזה לי ועיני ראו ולא זר כלו כליתי בחקי׃
28Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!
28כי תאמרו מה נרדף לו ושרש דבר נמצא בי׃
29О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!
29גורו לכם מפני חרב כי חמה עונות חרב למען תדעון שדין׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.