Йова 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1З жінки родиться чоловік, і короткий вік свій у журбі проводить;
1אדם ילוד אשה קצר ימים ושבע רגז׃
2Квіткою він виходить та й поникає; тїнню пробігає й не зупиняєсь.
2כציץ יצא וימל ויברח כצל ולא יעמוד׃
3І на такого ти отвираєш очі твої, і зовеш мене на суд із тобою?
3אף על זה פקחת עינך ואתי תביא במשפט עמך׃
4Хто з нечистого може чистим родитись? Анї один.
4מי יתן טהור מטמא לא אחד׃
5Коли ж йому днї визначені, й число місяцїв його в тебе, коли ти назначив йому гряницю, що її не переступить,
5אם חרוצים ימיו מספר חדשיו אתך חקו עשית ולא יעבור׃
6То відступи від його, так, позирни куди геть, нехай він одпочине, покіль, як той поденщик, не скінчить дня свого.
6שעה מעליו ויחדל עד ירצה כשכיר יומו׃
7Дереву є хоч надїя, що воно, й зрубане, знов одродиться, й пагонцї з його одростати не перестануть;
7כי יש לעץ תקוה אם יכרת ועוד יחליף וינקתו לא תחדל׃
8Та хоч його корінь в землї й перетрюхне й пень його завмре в поросї,
8אם יזקין בארץ שרשו ובעפר ימות גזעו׃
9Але, як тільки почує воду, воно пустить паростки й поросте галуззєм, наче б новопосаджене; —
9מריח מים יפרח ועשה קציר כמו נטע׃
10А чоловік, як умре, розпадає ся; відойшов, і де він подївся?
10וגבר ימות ויחלש ויגוע אדם ואיו׃
11Води зникають із озера, й ріка посякає й висихає:
11אזלו מים מני ים ונהר יחרב ויבש׃
12Так і людина ляже й не встане; покіль конець небесам, не пробудиться й не підоймесь із сну свого.
12ואיש שכב ולא יקום עד בלתי שמים לא יקיצו ולא יערו משנתם׃
13О, коли б ти да сховав мене в преисподнїй і там держав мене, аж покіль гнїв твій перейде, й положив реченець, і спогадав знов про мене!
13מי יתן בשאול תצפנני תסתירני עד שוב אפך תשית לי חק ותזכרני׃
14Засне людина, та чи знов оживе ж коли небудь? Через усї днї визначеного менї часу дожидав би я, покіль прийшла б менї зміна.
14אם ימות גבר היחיה כל ימי צבאי איחל עד בוא חליפתי׃
15Ти кликнув би, а я дав би відповідь тобі, й ти подав би ласку твору рук твоїх;
15תקרא ואנכי אענך למעשה ידיך תכסף׃
16Бо тодї ти лїчив би кроки мої, та не підстерігав би гріха мого;
16כי עתה צעדי תספור לא תשמור על חטאתי׃
17Ти б запечатав тодї переступ мій, й провину мою закрив би.
17חתם בצרור פשעי ותטפל על עוני׃
18Та як гора, падаючи, розсипається, й скала сходить з місця свого;
18ואולם הר נופל יבול וצור יעתק ממקמו׃
19Як вода стирає каміннє, а розлив її змиває пил земний, так і надїю людську ти в нїщо обертаєш.
19אבנים שחקו מים תשטף ספיחיה עפר ארץ ותקות אנוש האבדת׃
20Ти тїсниш його до кінця; змінюєш вид його й відсилаєш.
20תתקפהו לנצח ויהלך משנה פניו ותשלחהו׃
21Честь його дїтям, чи нї, він того не знає, понижені вони — йому те байдуже;
21יכבדו בניו ולא ידע ויצערו ולא יבין למו׃
22Та (покіль жив,) тїло його на йому болестї чує, а душа його в йому в страданнях сумує.
22אך בשרו עליו יכאב ונפשו עליו תאבל׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.