Йова 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Korean Bible, 1910 (한국어 성경)
1З жінки родиться чоловік, і короткий вік свій у журбі проводить;
1여인에게서 난 사람은 사는 날이 적고 괴로움이 가득하며
2Квіткою він виходить та й поникає; тїнню пробігає й не зупиняєсь.
2그 발생함이 꽃과 같아서 쇠하여지고 그림자 같이 신속하여서 머물지 아니하거늘
3І на такого ти отвираєш очі твої, і зовеш мене на суд із тобою?
3이와 같은 자를 주께서 눈을 들어 살피시나이까 ? 나를 주의 앞으로 이끌어서 심문하시나이까 ?
4Хто з нечистого може чистим родитись? Анї один.
4누가 깨끗한 것을 더러운 것 가운데서 낼 수 있으리이까 ? 하나도 없나이다
5Коли ж йому днї визначені, й число місяцїв його в тебе, коли ти назначив йому гряницю, що її не переступить,
5그 날을 정하셨고 그 달 수도 주께 있으므로 그 제한을 정하여 넘어가지 못하게 하셨사온즉
6То відступи від його, так, позирни куди геть, нехай він одпочине, покіль, як той поденщик, не скінчить дня свого.
6그에게서 눈을 돌이켜 그로 쉬게 하사 품군 같이 그 날을 마치게 하옵소서
7Дереву є хоч надїя, що воно, й зрубане, знов одродиться, й пагонцї з його одростати не перестануть;
7나무는 소망이 있나니 찍힐지라도 다시 움이 나서 연한 가지가 끊이지 아니하며
8Та хоч його корінь в землї й перетрюхне й пень його завмре в поросї,
8그 뿌리가 땅에서 늙고 줄기가 흙에서 죽을지라도
9Але, як тільки почує воду, воно пустить паростки й поросте галуззєм, наче б новопосаджене; —
9물 기운에 움이 돋고 가지가 발하여 새로 심은 것과 같거니와
10А чоловік, як умре, розпадає ся; відойшов, і де він подївся?
10사람은 죽으면 소멸되나니 그 기운이 끊어진즉 그가 어디 있느뇨
11Води зникають із озера, й ріка посякає й висихає:
11물이 바다에서 줄어지고 하수가 잦아서 마름 같이
12Так і людина ляже й не встане; покіль конець небесам, не пробудиться й не підоймесь із сну свого.
12사람이 누우면 다시 일어나지 못하고 하늘이 없어지기까지 눈을 뜨지 못하며 잠을 깨지 못하느니라
13О, коли б ти да сховав мене в преисподнїй і там держав мене, аж покіль гнїв твій перейде, й положив реченець, і спогадав знов про мене!
13주는 나를 음부에 감추시며 주의 진노가 쉴 때까지 나를 숨기시고 나를 위하여 기한을 정하시고 나를 기억하옵소서
14Засне людина, та чи знов оживе ж коли небудь? Через усї днї визначеного менї часу дожидав би я, покіль прийшла б менї зміна.
14사람이 죽으면 어찌 다시 살리이까 ? 나는 나의 싸우는 모든 날 동안을 참고 놓이기를 기다렸겠나이다
15Ти кликнув би, а я дав би відповідь тобі, й ти подав би ласку твору рук твоїх;
15주께서는 나를 부르셨겠고 나는 대답하였겠나이다 주께서는 주의 손으로 지으신 것을 아껴 보셨겠나이다
16Бо тодї ти лїчив би кроки мої, та не підстерігав би гріха мого;
16그러하온데 이제 주께서 나의 걸음을 세시오니 나의 죄를 살피지 아니하시나이까 ?
17Ти б запечатав тодї переступ мій, й провину мою закрив би.
17내 허물을 주머니에 봉하시고 내 죄악을 싸매시나이다
18Та як гора, падаючи, розсипається, й скала сходить з місця свого;
18무너지는 산은 정녕 흩어지고 바위는 그 자리에서 옮겨가고
19Як вода стирає каміннє, а розлив її змиває пил земний, так і надїю людську ти в нїщо обертаєш.
19물은 돌을 닳게 하고 넘치는 물은 땅의 티끌을 씻어 버리나이다 이와 같이 주께서는 사람의 소망을 끊으시나이다
20Ти тїсниш його до кінця; змінюєш вид його й відсилаєш.
20주께서 사람을 영영히 이기셔서 떠나게 하시며 그의 얼굴 빛을 변하게 하시고 쫓아 보내시오니
21Честь його дїтям, чи нї, він того не знає, понижені вони — йому те байдуже;
21그 아들이 존귀하나 그가 알지 못하며 비천하나 그가 깨닫지 못하나이다
22Та (покіль жив,) тїло його на йому болестї чує, а душа його в йому в страданнях сумує.
22오직 자기의 살이 아프고 자기의 마음이 슬플 뿐이니이다
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.