Йова
Chapter 14
Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Йова 14

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1З жінки родиться чоловік, і короткий вік свій у журбі проводить;
1قلیل الایام و پر از زحمات است.
2Квіткою він виходить та й поникає; тїнню пробігає й не зупиняєсь.
2مثل گل می‌روید و بریده می‌شود. و مثل سایه می‌گریزد و نمی ماند.
3І на такого ти отвираєш очі твої, і зовеш мене на суд із тобою?
3و آیا بر چنین شخص چشمان خود را می‌گشایی و مرا با خود به محاکمه می‌آوری؟
4Хто з нечистого може чистим родитись? Анї один.
4کیست که چیز طاهر را ازچیز نجس بیرون آورد؟ هیچکس نیست.
5Коли ж йому днї визначені, й число місяцїв його в тебе, коли ти назначив йому гряницю, що її не переступить,
5چونکه روزهایش مقدر است و شماره ماههایش نزد توست و حدی از برایش گذاشته‌ای که از آن تجاوز نتواند نمود.
6То відступи від його, так, позирни куди геть, нехай він одпочине, покіль, як той поденщик, не скінчить дня свого.
6از او رو بگردان تاآرام گیرد. و مثل مزدور روزهای خود را به انجام رساند.
7Дереву є хоч надїя, що воно, й зрубане, знов одродиться, й пагонцї з його одростати не перестануть;
7«زیرا برای درخت امیدی است که اگر بریده شود باز خواهد رویید، و رمونهایش نابودنخواهد شد.
8Та хоч його корінь в землї й перетрюхне й пень його завмре в поросї,
8اگر‌چه ریشه‌اش در زمین کهنه شود، و تنه آن در خاک بمیرد.
9Але, як тільки почує воду, воно пустить паростки й поросте галуззєм, наче б новопосаджене; —
9لیکن از بوی آب، رمونه می‌کند و مثل نهال نو، شاخه‌ها می‌آورد.
10А чоловік, як умре, розпадає ся; відойшов, і де він подївся?
10اما مرد می‌میرد و فاسد می‌شود و آدمی چون جان را سپارد کجا است؟
11Води зникають із озера, й ріка посякає й висихає:
11چنانکه آبها از دریازایل می‌شود، و نهرها ضایع و خشک می‌گردد.
12Так і людина ляже й не встане; покіль конець небесам, не пробудиться й не підоймесь із сну свого.
12همچنین انسان می‌خوابد و برنمی خیزد، تانیست شدن آسمانها بیدار نخواهند شد و ازخواب خود برانگیخته نخواهند گردید.
13О, коли б ти да сховав мене в преисподнїй і там держав мене, аж покіль гнїв твій перейде, й положив реченець, і спогадав знов про мене!
13کاش که مرا در هاویه پنهان کنی؛ و تا غضبت فرو نشیند، مرا مستور سازی؛ و برایم زمانی تعیین نمایی تا مرا به یاد آوری.
14Засне людина, та чи знов оживе ж коли небудь? Через усї днї визначеного менї часу дожидав би я, покіль прийшла б менї зміна.
14اگر مرد بمیرد باردیگر زنده شود؛ در تمامی روزهای مجاهده خودانتظار خواهم کشید، تا وقت تبدیل من برسد.
15Ти кликнув би, а я дав би відповідь тобі, й ти подав би ласку твору рук твоїх;
15تو ندا خواهی کرد و من جواب خواهم داد، و به صنعت دست خود مشتاق خواهی شد.
16Бо тодї ти лїчив би кроки мої, та не підстерігав би гріха мого;
16اما الان قدمهای مرا می‌شماری و آیا برگناه من پاسبانی نمی کنی؟
17Ти б запечатав тодї переступ мій, й провину мою закрив би.
17معصیت من در کیسه مختوم است. و خطای مرا مسدود ساخته‌ای.
18Та як гора, падаючи, розсипається, й скала сходить з місця свого;
18به درستی کوهی که می‌افتد فانی می‌شود وصخره از مکانش منتقل می‌گردد.
19Як вода стирає каміннє, а розлив її змиває пил земний, так і надїю людську ти в нїщо обертаєш.
19آب سنگهارا می‌ساید، و سیلهایش خاک زمین را می‌برد. همچنین امید انسان را تلف می‌کنی،
20Ти тїсниш його до кінця; змінюєш вид його й відсилаєш.
20بر او تا به ابد غلبه می‌کنی، پس می‌رود. روی او را تغییرمی دهی و او را رها می‌کنی.
21Честь його дїтям, чи нї, він того не знає, понижені вони — йому те байдуже;
21پسرانش به عزت می‌رسند و او نمی داند. یا به ذلت می‌افتند و ایشان را به نظر نمی آورد.
22Та (покіль жив,) тїло його на йому болестї чує, а душа його в йому в страданнях сумує.
22برای خودش فقط جسد اواز درد بی‌تاب می‌شود. و برای خودش جان اوماتم می‌گیرد.»

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.