Йова 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1و الیفاز تیمانی در جواب گفت:
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
2«اگر کسی جرات کرده، با تو سخن گوید، آیا تورا ناپسند میآید؟ لیکن کیست که بتواند از سخنگفتن بازایستد؟
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
3اینک بسیاری را ادب آموختهای و دستهای ضعیف را تقویت دادهای.
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
4سخنان تو لغزنده را قایم داشت، و تو زانوهای لرزنده را تقویت دادی.
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
5لیکن الان به تو رسیده است و ملول شدهای، تو را لمس کرده است وپریشان گشتهای.
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
6آیا توکل تو بر تقوای تونیست؟ و امید تو بر کاملیت رفتار تو نی؟
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
7الان فکر کن! کیست که بیگناه هلاک شد؟ و راستان درکجا تلف شدند؟
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
8چنانکه من دیدم آنانی که شرارت را شیار میکنند و شقاوت را میکارندهمان را میدروند.
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
9از نفخه خدا هلاک میشوندو از باد غضب او تباه میگردند.
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
10غرش شیر ونعره سبع و دندان شیربچهها شکسته میشود.
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
11شیر نر از نابودن شکار هلاک میشود وبچه های شیر ماده پراکنده میگردند.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
12«سخنی به من در خفا رسید، و گوش من آواز نرمی از آن احساس نمود.
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
13در تفکرها ازرویاهای شب، هنگامی که خواب سنگین بر مردم غالب شود،
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
14خوف و لرز بر من مستولی شد که جمیع استخوانهایم را به جنبش آورد.
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
15آنگاه روحی از پیش روی من گذشت، و مویهای بدنم برخاست.
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
16در آنجا ایستاد، اما سیمایش راتشخیص ننمودم. صورتی درپیش نظرم بود. خاموشی بود و آوازی شنیدم
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
17که آیا انسان به حضور خدا عادل شمرده شود؟ و آیا مرد در نظرخالق خود طاهر باشد؟
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
18اینک بر خادمان خوداعتماد ندارد، و به فرشتگان خویش، حماقت نسبت میدهد.
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
19پس چند مرتبه زیاده به ساکنان خانه های گلین، که اساس ایشان در غبار است، که مثل بید فشرده میشوند!
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
20از صبح تا شام خردمی شوند، تا به ابد هلاک میشوند و کسی آن را بهخاطر نمی آورد.
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
21آیا طناب خیمه ایشان ازایشان کنده نمی شود؟ پس بدون حکمت میمیرند.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.