Йова 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Éliphaz de Théman prit la parole et dit:
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
2Si nous osons ouvrir la bouche, en seras-tu peiné? Mais qui pourrait garder le silence?
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
3Voici, tu as souvent enseigné les autres, Tu as fortifié les mains languissantes,
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
4Tes paroles ont relevé ceux qui chancelaient, Tu as affermi les genoux qui pliaient.
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
5Et maintenant qu’il s’agit de toi, tu faiblis! Maintenant que tu es atteint, tu te troubles!
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
6Ta crainte de Dieu n’est-elle pas ton soutien? Ton espérance, n’est-ce pas ton intégrité?
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
7Cherche dans ton souvenir: quel est l’innocent qui a péri? Quels sont les justes qui ont été exterminés?
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
8Pour moi, je l’ai vu, ceux qui labourent l’iniquité Et qui sèment l’injustice en moissonnent les fruits;
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
9Ils périssent par le souffle de Dieu, Ils sont consumés par le vent de sa colère,
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
10Le rugissement des lions prend fin, Les dents des lionceaux sont brisées;
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
11Le lion périt faute de proie, Et les petits de la lionne se dispersent.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
12Une parole est arrivée furtivement jusqu’à moi, Et mon oreille en a recueilli les sons légers.
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
13Au moment où les visions de la nuit agitent la pensée, Quand les hommes sont livrés à un profond sommeil,
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
14Je fus saisi de frayeur et d’épouvante, Et tous mes os tremblèrent.
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
15Un esprit passa près de moi… Tous mes cheveux se hérissèrent…
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
16Une figure d’un aspect inconnu était devant mes yeux, Et j’entendis une voix qui murmurait doucement:
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
17L’homme serait-il juste devant Dieu? Serait-il pur devant celui qui l’a fait?
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
18Si Dieu n’a pas confiance en ses serviteurs, S’il trouve de la folie chez ses anges,
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
19Combien plus chez ceux qui habitent des maisons d’argile, Qui tirent leur origine de la poussière, Et qui peuvent être écrasés comme un vermisseau!
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
20Du matin au soir ils sont brisés, Ils périssent pour toujours, et nul n’y prend garde;
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
21Le fil de leur vie est coupé, Ils meurent, et ils n’ont pas acquis la sagesse.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.