Йова 31
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.
1J’avais fait un pacte avec mes yeux, Et je n’aurais pas arrêté mes regards sur une vierge.
2Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?
2Quelle part Dieu m’eût-il réservée d’en haut? Quel héritage le Tout-Puissant m’eût-il envoyé des cieux?
3Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?
3La ruine n’est-elle pas pour le méchant, Et le malheur pour ceux qui commettent l’iniquité?
4Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?
4Dieu n’a-t-il pas connu mes voies? N’a-t-il pas compté tous mes pas?
5Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —
5Si j’ai marché dans le mensonge, Si mon pied a couru vers la fraude,
6То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.
6Que Dieu me pèse dans des balances justes, Et il reconnaîtra mon intégrité!
7Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,
7Si mon pas s’est détourné du droit chemin, Si mon cœur a suivi mes yeux, Si quelque souillure s’est attachée à mes mains,
8Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.
8Que je sème et qu’un autre moissonne, Et que mes rejetons soient déracinés!
9Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,
9Si mon cœur a été séduit par une femme, Si j’ai fait le guet à la porte de mon prochain,
10Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.
10Que ma femme tourne la meule pour un autre, Et que d’autres la déshonorent!
11Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;
11Car c’est un crime, Un forfait que punissent les juges;
12Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.
12C’est un feu qui dévore jusqu’à la ruine, Et qui aurait détruit toute ma richesse.
13Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,
13Si j’ai méprisé le droit de mon serviteur ou de ma servante Lorsqu’ils étaient en contestation avec moi,
14То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?
14Qu’ai-je à faire, quand Dieu se lève? Qu’ai-je à répondre, quand il châtie?
15Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї?
15Celui qui m’a créé dans le ventre de ma mère ne l’a-t-il pas créé? Le même Dieu ne nous a-t-il pas formés dans le sein maternel?
16Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?
16Si j’ai refusé aux pauvres ce qu’ils demandaient, Si j’ai fait languir les yeux de la veuve,
17Чи сам же я зʼїдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина?
17Si j’ai mangé seul mon pain, Sans que l’orphelin en ait eu sa part,
18Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою.
18Moi qui l’ai dès ma jeunesse élevé comme un père, Moi qui dès ma naissance ai soutenu la veuve;
19Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, —
19Si j’ai vu le malheureux manquer de vêtements, L’indigent n’avoir point de couverture,
20Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї?
20Sans que ses reins m’aient béni, Sans qu’il ait été réchauffé par la toison de mes agneaux;
21Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї),
21Si j’ai levé la main contre l’orphelin, Parce que je me sentais un appui dans les juges;
22То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,
22Que mon épaule se détache de sa jointure, Que mon bras tombe et qu’il se brise!
23Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.
23Car les châtiments de Dieu m’épouvantent, Et je ne puis rien devant sa majesté.
24Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?
24Si j’ai mis dans l’or ma confiance, Si j’ai dit à l’or: Tu es mon espoir;
25Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?
25Si je me suis réjoui de la grandeur de mes biens, De la quantité des richesses que j’avais acquises;
26Дивлячись на сонце, як воно сяє, як той місяць велично пливе,
26Si j’ai regardé le soleil quand il brillait, La lune quand elle s’avançait majestueuse,
27Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?
27Et si mon cœur s’est laissé séduire en secret, Si ma main s’est portée sur ma bouche;
28Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.
28C’est encore un crime que doivent punir les juges, Et j’aurais renié le Dieu d’en haut!
29Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?
29Si j’ai été joyeux du malheur de mon ennemi, Si j’ai sauté d’allégresse quand les revers l’ont atteint,
30Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.
30Moi qui n’ai pas permis à ma langue de pécher, De demander sa mort avec imprécation;
31Чи не говорила ж челядь шатра мого: хто ж не наситився б мясом його?
31Si les gens de ma tente ne disaient pas: Où est celui qui n’a pas été rassasié de sa viande?
32Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.
32Si l’étranger passait la nuit dehors, Si je n’ouvrais pas ma porte au voyageur;
33Коли б я робом людським таїв проступки мої, й скривав у грудях хиби мої,
33Si, comme les hommes, j’ai caché mes transgressions, Et renfermé mes iniquités dans mon sein,
34То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.
34Parce que j’avais peur de la multitude, Parce que je craignais le mépris des familles, Me tenant à l’écart et n’osant franchir ma porte…
35О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!
35Oh! Qui me fera trouver quelqu’un qui m’écoute? Voilà ma défense toute signée: Que le Tout-Puissant me réponde! Qui me donnera la plainte écrite par mon adversaire?
36Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;
36Je porterai son écrit sur mon épaule, Je l’attacherai sur mon front comme une couronne;
37Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його, мов до князя.
37Je lui rendrai compte de tous mes pas, Je m’approcherai de lui comme un prince.
38Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;
38Si ma terre crie contre moi, Et que ses sillons versent des larmes;
39Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,
39Si j’en ai mangé le produit sans l’avoir payée, Et que j’aie attristé l’âme de ses anciens maîtres;
40То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю — кукіль! І скінчились слова Йовові.
40Qu’il y croisse des épines au lieu de froment, Et de l’ivraie au lieu d’orge! Fin des paroles de Job.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.