Йова 32
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
1Ces trois hommes cessèrent de répondre à Job, parce qu’il se regardait comme juste.
2Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
2Alors s’enflamma de colère Élihu, fils de Barakeel de Buz, de la famille de Ram. Sa colère s’enflamma contre Job, parce qu’il se disait juste devant Dieu.
3А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
3Et sa colère s’enflamma contre ses trois amis, parce qu’ils ne trouvaient rien à répondre et que néanmoins ils condamnaient Job.
4Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
4Comme ils étaient plus âgés que lui, Élihu avait attendu jusqu’à ce moment pour parler à Job.
5Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
5Mais, voyant qu’il n’y avait plus de réponse dans la bouche de ces trois hommes, Élihu s’enflamma de colère.
6От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
6Et Élihu, fils de Barakeel de Buz, prit la parole et dit: Je suis jeune, et vous êtes des vieillards; C’est pourquoi j’ai craint, j’ai redouté De vous faire connaître mon sentiment.
7Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
7Je disais en moi-même: Les jours parleront, Le grand nombre des années enseignera la sagesse.
8Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
8Mais en réalité, dans l’homme, c’est l’esprit, Le souffle du Tout-Puissant, qui donne l’intelligence;
9Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
9Ce n’est pas l’âge qui procure la sagesse, Ce n’est pas la vieillesse qui rend capable de juger.
10От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
10Voilà pourquoi je dis: Écoute! Moi aussi, j’exposerai ma pensée.
11Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
11J’ai attendu la fin de vos discours, J’ai suivi vos raisonnements, Votre examen des paroles de Job.
12Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
12Je vous ai donné toute mon attention; Et voici, aucun de vous ne l’a convaincu, Aucun n’a réfuté ses paroles.
13Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
13Ne dites pas cependant: En lui nous avons trouvé la sagesse; C’est Dieu qui peut le confondre, ce n’est pas un homme!
14От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
14Il ne s’est pas adressé directement à moi: Aussi lui répondrai-je tout autrement que vous.
15Полякались, мовчять, перестали говорити.
15Ils ont peur, ils ne répondent plus! Ils ont la parole coupée!
16А коли я жду, а вони не говорять, зʼупинились і вже не відказують,
16J’ai attendu qu’ils eussent fini leurs discours, Qu’ils s’arrêtassent et ne sussent que répliquer.
17То я відкажу й виявлю мою думку.
17A mon tour, je veux répondre aussi, Je veux dire aussi ce que je pense.
18Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
18Car je suis plein de paroles, L’esprit me presse au-dedans de moi;
19Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
19Mon intérieur est comme un vin qui n’a pas d’issue, Comme des outres neuves qui vont éclater.
20Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
20Je parlerai pour respirer à l’aise, J’ouvrirai mes lèvres et je répondrai.
21Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
21Je n’aurai point égard à l’apparence, Et je ne flatterai personne;
22Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!
22Car je ne sais pas flatter: Mon créateur m’enlèverait bien vite.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.