Йова 32
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
1A když přestali ti tři muži odpovídati Jobovi, proto že se spravedlivý sobě zdál,
2Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
2Tedy rozpáliv se hněvem Elihu, syn Barachele Buzitského z rodu Syrského, na Joba, rozhněval se, proto že spravedlivější pravil býti duši svou nad Boha.
3А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
3Ano i na ty tři z přátel jeho roznítil se hněv jeho, proto že nenalézajíce odpovědi, však potupovali Joba.
4Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
4Nebo Elihu očekával na Joba a na ně s řečí, proto že starší byli věkem než on.
5Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
5Ale vida Elihu, že nebylo žádné odpovědi v ústech těch tří mužů, zažhl se v hněvě svém.
6От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
6I mluvil Elihu syn Barachele Buzitského, řka: Já jsem nejmladší, vy pak jste starci, pročež ostýchaje se, nesměl jsem vám oznámiti zdání svého.
7Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
7Myslil jsem: Staří mluviti budou, a mnoho let mající v známost uvedou moudrost.
8Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
8Ale vidím, že Duch Boží v člověku a nadšení Všemohoucího činí lidi rozumné.
9Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
9Slavní ne vždycky jsou moudří, aniž starci vždycky rozumějí soudu.
10От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
10A protož pravím: Poslouchejte mne, oznámím i já také zdání své.
11Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
11Aj, očekával jsem na slova vaše, poslouchal jsem důvodů vašich dotud, dokudž jste vyhledávali řeči,
12Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
12A bedlivě vás soudě, spatřil jsem, že žádného není, kdo by Joba přemohl, není z vás žádného, ješto by odpovídal řečem jeho.
13Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
13Ale díte snad: Nalezli jsme moudrost, Bůh silný stihá jej, ne člověk.
14От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
14Odpovím: Ač Job neobracel proti mně řeči, a však slovy vašimi nebudu jemu odpovídati.
15Полякались, мовчять, перестали говорити.
15Bojí se, neodpovídají více, zavrhli od sebe slova.
16А коли я жду, а вони не говорять, зʼупинились і вже не відказують,
16Èekal jsem zajisté, však poněvadž nemluví, ale mlčí, a neodpovídají více,
17То я відкажу й виявлю мою думку.
17Odpovím i já také za sebe, oznámím zdání své i já.
18Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
18Nebo pln jsem řečí, těsno ve mně duchu života mého.
19Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
19Aj, břicho mé jest jako mest nemající průduchu, jako sudové noví rozpuklo by se.
20Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
20Mluviti budu, a vydchnu sobě, otevru rty své, a odpovídati budu.
21Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
21Nebuduť pak šetřiti osoby žádného, a k člověku bez proměňování jména mluviti budu.
22Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!
22Nebo neumím jmen proměňovati, nebo tudíž by mne zachvátil stvořitel můj.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.