Йова 38
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Озвався Господь до Йова з бурі й промовив:
1Tedy odpověděl Hospodin Jobovi z vichru, a řekl:
2Хто сей, що затемнює задуми мої нерозумними словами?
2Kdož jest to, jenž zatemňuje radu řečmi neumělými?
3Зараз підпережи чересла твої, як мужеві годиться: Я питати буду, ти ж відказуй менї:
3Přepaš nyní jako muž bedra svá, a nač se tebe tázati budu, oznam mi.
4Де тодї був ти, коли я закладав основи землї? Скажи, коли знаєш!
4Kdes byl, když jsem zakládal zemi? Pověz, jestliže máš rozum.
5Хто визначив міру її, чи знаєш? або хто протягав шнур по нїй?
5Kdo rozměřil ji, víš-li? Aneb kdo vztáhl pravidlo na ni?
6На чім оперто підвалини її, або хто заложив угловий камінь її,
6Na čem podstavkové její upevněni jsou? Aneb kdo založil úhelný kámen její,
7Як тим часом всї ранні зорі веселилися, і всї сини Божі викликували з радощів?
7Když prozpěvovaly spolu hvězdy jitřní, a plésali všickni synové Boží?
8Хто запер, мов би ворітьми море, як воно ринуло, та, неначе з матернього лона, вийшло,
8Aneb kdo zavřel jako dveřmi moře, když vyšlo z života, a zjevilo se?
9Як я зробив йому хмари одежою, а мряку пеленами його,
9Když jsem mu položil oblak za oděv, a mrákotu místo plének jeho,
10Та вказав йому гряницї, поставив засови й ворота,
10Když jsem jemu uložil úsudek svůj, přistaviv závory a dvéře,
11І сказав: ось покіль доходити будеш, а далїй не перейдеш, і тут межа надутим филям твоїм?
11I řekl jsem: Až potud vycházeti budeš, a dále nic, tu, pravím, skládati budeš dutí vlnobití svého.
12Чи давав єси коли на віку твойму наказ ранкові, або вказав зорі місце, (де зачервонїти)
12Zdaž jsi kdy za dnů svých rozkázal jitru? Ukázal-lis záři jitřní místo její,
13Та щоб обхопила краї землї, а земля стрясла з себе безбожників;
13Aby uchvacovala kraje země, a bezbožní aby z ní vymítáni byli?
14Щоб земля перемінила вид свій, мов глина під печаткою, та стала, мов барвиста одежа,
14Tak aby proměnu přijímala jako vosk pečetní, oni pak aby nedlouho stáli jako roucho,
15А безбожникам щоб одняте було сьвітло, і сьмілива рука їх зломилась.
15A aby bezbožným zbraňováno bylo světla jejich, a rámě vyvýšené zlámáno bylo?
16Чи то ти сходив у глибину морську та провірював безодню?
16Přišel-lis až k hlubinám mořským? A u vnitřnosti propasti chodil-lis?
17Чи ворота смертні тобі відчинялись, чи бачив ти двері темряви страшної?
17Jsou-li tobě zjeveny brány smrti? A brány stínu smrti viděl-lis?
18Чи обняв ти оком сьвіт увесь широкий? Говори, коли все знаєш?
18Shlédl-lis širokosti země? Oznam, jestliže ji znáš všecku.
19Куди дорога до пробутку сьвітла, й де місце темряви?
19Která jest cesta k obydlí světla, a které místo temností,
20А вже ж ти доходив до гряниць її й знаєш стежки до дому її.
20Že bys je pojal v meze jeho, poněvadž bys srozumíval stezkám domu jeho?
21Певно знаєш, бо ти був тодї вже народжений, й днїв життя твого дуже багато!
21Věděl-lis tehdáž, že jsi měl se naroditi, a počet dnů tvých jak veliký býti má?
22А може доходив до складів снїгу, й бачив грядові комори,
22Přišel-lis až ku pokladům sněhu? A poklady krupobití viděl-lis,
23Що я їх переховую на час смутку, на день побою та війни (проти ледачих)?
23Kteréž chovám k času ssoužení, ke dni bitvy a boje?
24Якою дорогою розливаєсь сьвітло й шириться східний вітер по землї?
24Kterými se cestami rozděluje světlo, kteréž rozhání východní vítr po zemi?
25Хто дощу канали риє, й хто блискавицям путь указує та грому,
25Kdo rozdělil povodní tok, a cestu blýskání hromovému,
26Щоб ійшов дощ на землю безлюдну, на пустиню, де нема й чоловіка,
26Tak aby pršel déšť i na tu zemi, kdež není lidí, na poušť, kdež není člověka,
27Щоб насичував пустиню й степ, і розбуджував до росту зароди травні?
27Aby zapájel místa planá a pustá, a k zrůstu přivodil trávu mladistvou?
28Чи в доща є батько? Хто роджає краплї роси?
28Má-liž déšť otce? A kdo plodí krůpěje rosy?
29Із чиєго лоня виходить лід і иней в воздусї — хто його родить?
29Z čího života vychází mráz? A jíní nebeské kdo plodí?
30Води, мов камінь тверднуть, і поверхня безоднї замерзає.
30Až i vody jako v kámen se proměňují, a svrchek propasti zamrzá.
31Чи звязав би ти узол у Плеяди, чи розвязав би Орійона?
31Zdali zavázati můžeš rozkoše Kuřátek, aneb stahování Orionovo rozvázati?
32Чи повиводив би ти громаду зірниць у свій час, Ас-зірницю із дїтьми її?
32Můžeš-li vyvoditi hvězdy polední v čas jistý, aneb Arktura s syny jeho povedeš-li?
33Чи небесне знаєш право, чи можеш порядок його завести на землї?
33Znáš-li řád nebes? Můžeš-li spravovati panování jejich na zemi?
34Чи можеш підняти голос твій до хмар, щоб рясний дощ спустився на тебе?
34Můžeš-li pozdvihnouti k oblaku hlasu svého, aby hojnost vod přikryla tebe?
35Чи можеш ти розсилати блискавицї, та й чи прийдуть вони ʼд тобі й скажуть: Ось ми!
35Ty-liž vypustíš blýskání, aby vycházela? Zdaliž řeknou tobě: Aj teď jsme?
36Хто вложив мудрість у серце, й хто дав мисль розумові?
36Kdo složil u vnitřnostech lidských moudrost? Aneb kdo dal rozumu stižitelnost?
37Хто може перелїчити хмари своєю мудрістю й здержати сей посуд піднебесний,
37Kdo vypravovati bude o nebesích moudře? A láhvice nebeské kdo nastrojuje,
38Коли пил обертаєсь в болото, й в грудки злипаєсь?
38Aby svlažená země zase stuhnouti mohla, a hrudy se v hromadě držely?
39Не вже ж то ти ловиш левицї здобич і левчуків годуєш,
39Honíš-liž ty lvu loupež? A hltavost lvíčat naplňuješ-liž,
40Як вони лежать в берлозї, або тихо в гущавинї засїдаються?
40Když se stulují v peleších svých, ustavičně z skrýší čihajíce?
41А воронові хто готує харч його, коли дїти його пищать до Бога, блукаючи без поживи?
41Kdo připravuje krkavci pokrm jeho, když mladí jeho k Bohu silnému volají, a toulají se sem i tam pro nedostatek pokrmu?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.