Йова 29
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1І повів Йов далїй поважну мову свою й говорив:
1Ještě dále Job vedl řeč svou, a řekl:
2О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
2Ó bych byl jako za časů předešlých, za dnů, v nichž mne Bůh zachovával,
3Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
3Dokudž svítil svící svou nad hlavou mou, při jehož světle chodíval jsem v temnostech,
4Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
4Tak jako jsem byl za dnů mladosti své, dokudž přívětivost Boží byla v stanu mém,
5Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
5Dokudž ještě Všemohoucí byl se mnou, a všudy vůkol mne dítky mé,
6Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
6Když šlepěje mé máslem oplývaly, a skála vylévala mi prameny oleje,
7Тодї виходив я, було до воріт міста, й уставляв на майданї сїдалище себі,
7Když jsem vycházel k bráně skrze město, a na ulici strojíval sobě stolici svou.
8Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
8Jakž mne spatřovali mládenci, skrývali se, starci pak povstávali a stáli.
9Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
9Knížata choulili se v řečech, anobrž ruku kladli na ústa svá.
10Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
10Hlas vývod se tratil, a jazyk jejich lnul k dásním jejich.
11Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
11Nebo ucho slyše, blahoslavilo mne, a oko vida, posvědčovalo mi,
12Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
12Že vysvobozuji chudého volajícího, a sirotka, i toho, kterýž nemá spomocníka.
13Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
13Požehnání hynoucího přicházelo na mne, a srdce vdovy k plésání jsem vzbuzoval.
14Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
14V spravedlnost jsem se obláčel, a ona ozdobovala mne; jako plášť a koruna byl soud můj.
15Я був очима слїпому й ногами кульгавому;
15Místo očí býval jsem slepému, a místo noh kulhavému.
16Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
16Byl jsem otcem nuzných, a na při, jíž jsem nebyl povědom, vyptával jsem se.
17Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
17A tak vylamoval jsem třenovní zuby nešlechetníka, a z zubů jeho vyrážel jsem loupež.
18От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
18A protož jsem říkal: V hnízdě svém umru, a jako písek rozmnožím dny.
19Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
19Kořen můj rozloží se při vodách, a rosa nocovati bude na ratolestech mých.
20Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
20Sláva má mladnouti bude při mně, a lučiště mé v ruce mé obnovovati se.
21Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
21Poslouchajíce, čekali na mne, a přestávali na radě mé.
22Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
22Po slovu mém nic neměnili, tak na ně dštila řeč má.
23Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
23Nebo očekávali mne jako deště, a ústa svá otvírali jako k přívalu žádostivému.
24Бувало, всьміхнусь до них — а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.
24Žertoval-li jsem s nimi, nevěřili; pročež u vážnosti mne míti neoblevovali.
25Я назначав поступки їх, і засїдав на передньому місцї, та жив, нїби царь проміж своїм військом, як утїшитель плачучих.
25Přišel-li jsem kdy k nim, sedal jsem na předním místě, a tak bydlil jsem jako král v vojště, když smutných potěšuje.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.