Йова 29
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І повів Йов далїй поважну мову свою й говорив:
1Job also added, taking up his parable, and said:
2О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
2Who will grant me, that I might be according to the months past, according to the days in which God kept me?
3Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
3When his lamp shined over my head, and I walked by his light in darkness?
4Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
4As I was in the days of my youth, when God was secretly in my tabernacle?
5Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
5When the Almighty was with me: and my servants round about me?
6Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
6When I washed my feet with butter, and the rock poured me out rivers of oil?
7Тодї виходив я, було до воріт міста, й уставляв на майданї сїдалище себі,
7When I went out to the gate of the city, and in the street they prepared me a chair?
8Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
8The young men saw me, and hid themselves: and the old men rose up and stood.
9Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
9The princes ceased to speak, and laid the finger on their mouth.
10Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
10The rulers held their peace, and their tongue cleaved to their throat.
11Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
11The ear that heard me blessed me, and the eye that saw me gave witness to me:
12Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
12Because I had delivered the poor man that cried out; and the fatherless that had no helper.
13Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
13The blessing of him that was ready to perish came upon me, and I comforted the heart of the widow.
14Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
14I was clad with justice: and I clothed myself with my judgment, as with a robe and a diadem.
15Я був очима слїпому й ногами кульгавому;
15I was an eye to the blind, and a foot to the lame.
16Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
16I was the father of the poor: and the cause which I knew not, I searched out most diligently.
17Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
17I broke the jaws of the wicked man, and out of his teeth I took away the prey.
18От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
18And I said: I shall die in my nest, and as a palm tree shall multiply my days.
19Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
19My root is opened beside the waters, and dew shall continue in my harvest.
20Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
20My glory shall always be renewed, and my bow in my hand shall be repaired.
21Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
21They that heard me, waited for my sentence, and being attentive held their peace at my counsel.
22Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
22To my words they durst add nothing, and my speech dropped upon them.
23Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
23They waited for me as for rain, and they opened their mouth as for a latter shower.
24Бувало, всьміхнусь до них — а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.
24If at any time I laughed on them, they believed not, and the light of my countenance fell not on earth.
25Я назначав поступки їх, і засїдав на передньому місцї, та жив, нїби царь проміж своїм військом, як утїшитель плачучих.
25If I had a mind to go to them, I sat first, and when I sat as a king, with his army standing about him, yet I was a comforter of them that mourned.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.