Йова 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1And Eliphaz the Themanite, answered, and said:
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
2Will a wise man answer as if he were speaking in the wind, and fill his stomach with burning heat?
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
3Thou reprovest him by words, who is not equal to thee, and thou speakest that which is not good for thee.
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
4As much as is in thee, thou hast made void fear, and hast taken away prayers from before God.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
5For thy iniquity hath taught thy mouth, and thou imitatest the tongue of blasphemers.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
6Thy own mouth shall condemn thee, and not I: and thy own lips shall answer thee.
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
7Art thou the first man that was born, or wast thou made before the hills?
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
8Hast thou heard God’s counsel, and shall his wisdom be inferior to thee?
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
9What knowest thou that we are ignorant of? what dost thou understand that we know not?
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
10There are with us also aged and ancient men, much elder than thy fathers.
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
11Is it a great matter that God should comfort thee? but thy wicked words hinder this.
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
12Why doth thy heart elevate thee, and why dost thou stare with thy eyes, as if they were thinking great things?
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
13Why doth thy spirit swell against God, to utter such words out of thy mouth?
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
14What is man that he should be without spot, and he that is born of a woman that he should appear just?
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
15Behold among his saints none is unchangeable, and the heavens are not pure in his sight.
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
16How much more is man abominable, and unprofitable, who drinketh iniquity like water?
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
17I will shew thee, hear me: and I will tell thee what I have seen.
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
18Wise men confess and hide not their fathers.
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
19To whom alone the earth was given, and no stranger hath passed among them.
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
20The wicked man is proud all his days, and the number of the years of his tyranny is uncertain.
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
21The sound of dread is always in his ears: and when there is peace, he always suspecteth treason.
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
22He believeth not that he may return from darkness to light, looking round about for the sword on every side.
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
23When he moveth himself to seek bread, he knoweth that the day of darkness is ready at his hand.
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
24Tribulation shall terrify him, and distress shall surround him, as a king that is prepared for the battle.
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
25For he hath stretched out his hand against God, and hath strengthened himself against the Almighty.
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
26He hath run against him with his neck raised up, and is armed with a fat neck.
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
27Fatness hath covered his face, and the fat hangeth down on his sides.
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
28He hath dwelt in desolate cities, and in desert houses that are reduced into heaps.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
29He shall not be enriched, neither shall his substance continue, neither shall he push his root in the earth.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
30He shall not depart out of darkness: the flame shall dry up his branches, and he shall be taken away by the breath of his own month.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
31He shall not believe, being vainly deceived by error, that he may be redeemed with any price.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
32Before his days be full he shall perish: and his hands shall wither away.
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
33He shall be blasted as a vine when its grapes are in the first flower, and as an olive tree that casteth its flower.
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
34For the congregation of the hypocrite is barren, and fire shall devour their tabernacles, who love to take bribes.
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.
35He hath conceived sorrow, and hath brought forth iniquity, and his womb prepareth deceits.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.