Йова
Chapter 15
Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Йова 15

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1پس الیفاز تیمانی در جواب گفت:
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
2«آیامرد حکیم از علم باطل جواب دهد؟ وبطن خود را از باد شرقی پر سازد؟
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
3آیا به سخن بی‌فایده محاجه نماید؟ و به کلماتی که هیچ نفع نمی بخشد؟
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
4اما تو خداترسی را ترک می‌کنی وتقوا را به حضور خدا ناقص می‌سازی.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
5زیرا که دهانت، معصیت تو را ظاهر می‌سازد و زبان حیله گران را اختیار می‌کنی.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
6دهان خودت تو راملزم می‌سازد و نه من، و لبهایت بر تو شهادت می‌دهد.
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
7آیا شخص اول از آدمیان زاییده شده‌ای؟ و پیش از تلها به وجود آمده‌ای؟
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
8آیامشورت مخفی خدا را شنیده‌ای و حکمت را برخود منحصر ساخته‌ای؟
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
9چه می‌دانی که ما هم نمی دانیم؟ و چه می‌فهمی که نزد ما هم نیست؟
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
10نزد ما ریش سفیدان و پیران هستند که درروزها از پدر تو بزرگترند.
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
11آیا تسلی های خدابرای تو کم است و کلام ملایم با تو؟
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
12چرا دلت تو را می‌رباید؟ و چرا چشمانت را بر هم می‌زنی
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
13که روح خود را به ضد خدا بر می‌گردانی، وچنین سخنان را از دهانت بیرون می‌آوری؟
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
14«انسان چیست که پاک باشد، و مولود زن که عادل شمرده شود؟
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
15اینک بر مقدسان خوداعتماد ندارد، و آسمانها در نظرش پاک نیست.
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
16پس از طریق اولی انسان مکروه و فاسد که شرارت را مثل آب می‌نوشد.
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
17من برای تو بیان می‌کنم پس مرا بشنو. و آنچه دیده‌ام حکایت می‌نمایم.
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
18که حکیمان آن را از پدران خودروایت کردند و مخفی نداشتند،
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
19که به ایشان به تنهایی زمین داده شد، و هیچ غریبی از میان ایشان عبور نکرد،
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
20شریر در تمامی روزهایش مبتلای درد است. و سالهای شمرده شده برای مرد ظالم مهیا است.
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
21صدای ترسها در گوش وی است. در وقت سلامتی تاراج کننده بر وی می‌آید.
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
22باور نمی کند که از تاریکی خواهد برگشت وشمشیر برای او مراقب است.
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
23برای نان می‌گردد و می‌گوید کجاست. و می‌داند که روزتاریکی نزد او حاضر است.
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
24تنگی و ضیق او رامی ترساند، مثل پادشاه مهیای جنگ بر او غلبه می‌نماید.
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
25زیرا دست خود را به ضد خدا درازمی کند و بر قادر مطلق تکبر می‌نماید.
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
26با گردن بلند بر او تاخت می‌آورد، با گل میخهای سخت سپر خویش،
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
27چونکه روی خود را به پیه پوشانیده، و کمر خود را با شحم ملبس ساخته است.
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
28و در شهرهای ویران و خانه های غیرمسکون که نزدیک به خراب شدن است ساکن می‌شود.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
29او غنی نخواهد شد و دولتش پایدارنخواهد ماند، و املاک او در زمین زیاد نخواهد گردید.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
30از تاریکی رها نخواهد شد، و آتش، شاخه هایش را خواهد خشکانید، و به نفخه دهان او زائل خواهد شد.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
31به بطالت توکل ننماید وخود را فریب ندهد، والا بطالت اجرت او خواهدبود.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
32قبل از رسیدن وقتش تمام ادا خواهد شدو شاخه او سبز نخواهد ماند.
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
33مثل مو، غوره خود را خواهد افشاند، و مثل زیتون، شکوفه خود را خواهد ریخت،
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
34زیرا که جماعت ریاکاران، بی‌کس خواهند ماند، و خیمه های رشوه خواران را آتش خواهد سوزانید.
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.
35به شقاوت حامله شده، معصیت را می‌زایند و شکم ایشان فریب را آماده می‌کند.»

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.