Йова
Chapter 21
Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Йова 21

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1І відказав Йов і промовив:
1پس ایوب در جواب گفت:
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
2«بشنوید، کلام مرا بشنوید. و این، تسلی شماباشد.
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
3با من تحمل نمایید تا بگویم، و بعد ازگفتنم استهزا نمایید.
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
4و اما من، آیا شکایتم نزدانسان است؟ پس چرا بی‌صبر نباشم؟
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
5به من توجه کنید و تعجب نمایید، و دست به دهان بگذارید.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
6هرگاه به یاد می‌آورم، حیران می‌شوم. و لرزه جسد مرا می‌گیرد.
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
7چرا شریران زنده می‌مانند، پیر می‌شوند و در توانایی قوی می‌گردند؟
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
8ذریت ایشان به حضور ایشان، با ایشان استوار می‌شوند و اولاد ایشان در نظرایشان.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
9خانه های ایشان، از ترس ایمن می‌باشد وعصای خدا بر ایشان نمی آید.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
10گاو نر ایشان جماع می‌کند و خطا نمی کند و گاو ایشان می‌زایدو سقط نمی نماید.
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
11بچه های خود را مثل گله بیرون می‌فرستند و اطفال ایشان رقص می‌کنند.
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
12با دف وعود می‌سرایند، و با صدای نای شادی می‌نمایند.
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
13روزهای خود را در سعادتمندی صرف می‌کنند، و به لحظه‌ای به هاویه فرودمی روند.
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
14و به خدا می‌گویند: از ما دور شو زیراکه معرفت طریق تو را نمی خواهیم.
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
15قادرمطلق کیست که او را عبادت نماییم، و ما را چه فایده که از او استدعا نماییم.
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
16اینک سعادتمندی ایشان در دست ایشان نیست. کاش که مشورت شریران از من دور باشد.
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
17«بسا چراغ شریران خاموش می‌شود وذلت ایشان به ایشان می‌رسد، و خدا در غضب خود دردها را نصیب ایشان می‌کند.
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
18مثل سفال پیش روی باد می‌شوند و مثل کاه که گردبادپراکنده می‌کند.
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
19خدا گناهش را برای فرزندانش ذخیره می‌کند، و او را مکافات می‌رساند و خواهد دانست.
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
20چشمانش هلاکت او را خواهد دید، و از خشم قادر مطلق خواهدنوشید.
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
21زیرا که بعد از او در خانه‌اش او را چه شادی خواهد بود، چون عدد ماههایش منقطع شود؟
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
22آیا خدا را علم توان آموخت؟ چونکه اوبر اعلی علیین داوری می‌کند.
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
23یکی در عین قوت خود می‌میرد، در حالی که بالکل در امنیت وسلامتی است.
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
24قدحهای او پر از شیر است، ومغز استخوانش تر و تازه است.
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
25و دیگری درتلخی جان می‌میرد و از نیکویی هیچ لذت نمی برد.
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
26اینها باهم در خاک می‌خوابند و کرمها ایشان را می‌پوشانند.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
27اینک افکار شما رامی دانم و تدبیراتی که ناحق بر من می‌اندیشید.
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
28زیرا می‌گویید کجاست خانه امیر، و خیمه های مسکن شریران؟
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
29آیا از راه گذریان نپرسیدید؟ ودلایل ایشان را انکار نمی توانید نمود،
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
30که شریران برای روز ذلت نگاه داشته می‌شوند و درروز غضب، بیرون برده می‌گردند.
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
31کیست که راهش را پیش رویش بیان کند، و جزای آنچه راکه کرده است به او برساند؟
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
32که آخر او را به قبرخواهند برد، و بر مزار او نگاهبانی خواهند کرد.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
33کلوخهای وادی برایش شیرین می‌شود وجمیع آدمیان در عقب او خواهند رفت، چنانکه قبل از او بیشماره رفته‌اند.
no verse 34 in this text
34پس چگونه مراتسلی باطل می‌دهید که در جوابهای شما محض خیانت می‌ماند!»

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.