Йова 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Lutherbibel 1912
1І відказав Йов і промовив:
1Hiob antwortete und sprach:
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
2Hört doch meiner Rede zu und laßt mir das anstatt eurer Tröstungen sein!
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
3Vertragt mich, daß ich auch rede, und spottet darnach mein!
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
4Handle ich denn mit einem Menschen? oder warum sollte ich ungeduldig sein?
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
5Kehrt euch her zu mir; ihr werdet erstarren und die Hand auf den Mund legen müssen.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
6Wenn ich daran denke, so erschrecke ich, und Zittern kommt mein Fleisch an.
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
7Warum leben denn die Gottlosen, werden alt und nehmen zu an Gütern?
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
8Ihr Same ist sicher um sie her, und ihre Nachkömmlinge sind bei ihnen.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
9Ihr Haus hat Frieden vor der Furcht, und Gottes Rute ist nicht über ihnen.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
10Seinen Stier läßt man zu, und es mißrät ihm nicht; seine Kuh kalbt und ist nicht unfruchtbar.
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
11Ihre jungen Kinder lassen sie ausgehen wie eine Herde, und ihre Knaben hüpfen.
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
12Sie jauchzen mit Pauken und Harfen und sind fröhlich mit Flöten.
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
13Sie werden alt bei guten Tagen und erschrecken kaum einen Augenblick vor dem Tode,
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
14die doch sagen zu Gott: “Hebe dich von uns, wir wollen von deinen Wegen nicht wissen!
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
15Wer ist der Allmächtige, daß wir ihm dienen sollten? oder was sind wir gebessert, so wir ihn anrufen?”
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
16“Aber siehe, ihr Glück steht nicht in ihren Händen; darum soll der Gottlosen Sinn ferne von mir sein.”
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
17Wie oft geschieht's denn, daß die Leuchte der Gottlosen verlischt und ihr Unglück über sie kommt? daß er Herzeleid über sie austeilt in seinem Zorn?
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
18daß sie werden wie Stoppeln vor dem Winde und wie Spreu, die der Sturmwind wegführt?
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
19“Gott spart desselben Unglück auf seine Kinder”. Er vergelte es ihm selbst, daß er's innewerde.
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
20Seine Augen mögen sein Verderben sehen, und vom Grimm des Allmächtigen möge er trinken.
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
21Denn was ist ihm gelegen an seinem Hause nach ihm, wenn die Zahl seiner Monden ihm zugeteilt ist?
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
22Wer will Gott lehren, der auch die Hohen richtet?
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
23Dieser stirbt frisch und gesund in allem Reichtum und voller Genüge,
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
24sein Melkfaß ist voll Milch, und seine Gebeine werden gemästet mit Mark;
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
25jener aber stirbt mit betrübter Seele und hat nie mit Freuden gegessen;
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
26und liegen gleich miteinander in der Erde, und Würmer decken sie zu.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
27Siehe, ich kenne eure Gedanken wohl und euer frevles Vornehmen gegen mich.
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
28Denn ihr sprecht: “Wo ist das Haus des Fürsten? und wo ist die Hütte, da die Gottlosen wohnten?”
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
29Habt ihr denn die Wanderer nicht befragt und nicht gemerkt ihre Zeugnisse?
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
30Denn der Böse wird erhalten am Tage des Verderbens, und am Tage des Grimms bleibt er.
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
31Wer will ihm ins Angesicht sagen, was er verdient? wer will ihm vergelten, was er tut?
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
32Und er wird zu Grabe geleitet und hält Wache auf seinem Hügel.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
33Süß sind ihm die Schollen des Tales, und alle Menschen ziehen ihm nach; und derer, die ihm vorangegangen sind, ist keine Zahl.
no verse 34 in this text
34Wie tröstet ihr mich so vergeblich, und eure Antworten finden sich unrecht!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.