Йова 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1І відказав Йов і промовив:
1Ka naʻe tali ʻe Siope, ʻo ne pehē,
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
2“Fakafanongo lelei ki heʻeku lea, pea ko hoʻomou fakafiemālie eni.
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
3Mou kātaki, kau lea atu; pea hili ʻeku lea, fai pe hoʻomou manuki.
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
4ʻOiauē, he ʻoku ou liunga ki he tangata? Pea ka ne ko ia, ko e hā nai ʻe ʻikai mamahi ai hoku laumālie?
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
5Tokanga mai, pea mou ofo, pea ʻai homou nima ki homou ngutu.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
6ʻIo, ʻi heʻeku fakamanatu ʻoku ou manavahē ʻaupito, pea ʻoku puke ʻa hoku kakano ʻe he tetetete.
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
7“Ko e hā ʻoku moʻui ai ʻae angakovi, ʻo hoko ʻo motuʻa, ʻio, pea lahi ʻi he mālohi?
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
8Kuo fakatuʻumaʻu honau hako fakataha mo kinautolu, pea mo ʻenau fānau ʻi honau ʻao.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
9ʻOku malu honau fale mei he manavahē, pea ʻoku ʻikai ʻiate kinautolu ʻae meʻa tā ʻae ʻOtua.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
10ʻOku fakatauʻi ʻe heʻenau pulu tangata ʻo touʻia taʻehala; ʻoku fānau ʻenau pulu fefine ʻo taʻetōhonoʻuhiki.
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
11ʻOku nau tuku atu ʻenau fānau ʻo hangē ko e fanga sipi, pea ʻoku meʻe hopohopo ʻenau fānau.
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
12ʻOku nau toʻo hake ʻae kihiʻi lali mo e haʻape, pea nau fiefia ʻi he leʻo ʻoe meʻa ifi.
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
13ʻOku nau fakaʻosi honau ngaahi ʻaho ʻi he fakafiemālie, pea fakafokifā pe ʻoku nau ʻalu hifo ki he faʻitoka.
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
14Ko ia ʻoku nau pehē ai ki he ʻOtua, ‘ʻAlu ʻiate kimautolu, he ʻoku ʻikai te mau holi ke ʻilo ho ngaahi hala.
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
15Ko hai ʻae Māfimafi, ke pehē ke mau tauhi ia? Pea ko e hā ʻae totongi te mau maʻu, ʻo kapau te mau lotu ki ai?’
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
16Vakai, ʻoku ʻikai ʻi honau nima ʻenau monūʻia: ʻoku mamaʻo ʻiate au ʻae fakakaukau ʻoe angahala.
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
17“ʻOku liunga fiha ʻae tāmateʻi ʻoe maama ʻae angahala? Mo e hoko ʻenau fakaʻauha kiate kinautolu? ʻoku tufaki ʻe he ʻOtua ʻae ngaahi mamahi ʻi hono houhau.
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
18ʻOku nau tatau mo e tefitoʻi kaho ʻi he mata ʻoe matangi, pea hangē ko e kafukafu ʻoku ʻave ʻe he afi.
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
19‘ʻOku hili ʻe he ʻOtua ʻa ʻene angahala ki heʻene fānau:’ ʻoku ne totongi kiate ia, pea te ne ʻilo ia.
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
20ʻE mamata ʻe hono mata ki hono fakaʻauha, pea ʻe inu ia ʻi he houhau ʻoe Māfimafi.
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
21He ko e hā ʻene fiemālie ʻi hono fale ʻamui ʻiate ia, ʻoka tuʻu ua mālie ʻae lau ʻo hono ngaahi māhina?
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
22“ʻE akonakiʻi ʻe ha taha ʻae ʻOtua ke ʻilo? He ʻoku ne fakamaau ʻe ia ʻakinautolu ʻoku māʻolunga.
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
23ʻOku mate ha tokotaha lolotonga ʻene mālohi lahi, mo ʻene nofo tofu pe mo fiemālie.
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
24ʻOku fonu hono sino ʻi he ngako, pea lolololo hono ngaahi hui ʻi he uho.
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
25Pea ʻoku mate ha tokotaha ʻi he mamahi lahi ʻo hono laumālie, pea ʻikai ʻaupito haʻane kai ʻe fiemālie ai.
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
26Te na tokoto tatau pe ʻi he efu, pea ʻe ʻuʻufi ʻakinaua ʻe he fanga kelemutu.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
27“Vakai, ʻoku ou ʻilo hoʻomou ngaahi mahalo, mo e ngaahi filioʻi kovi ʻoku mou mahalo ʻaki kiate au.
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
28He ʻoku mou pehē, ‘Kofaʻā ʻae fale ʻoe ʻeiki? Pea kofaʻā ʻae ngaahi nofoʻanga ʻoe kakai angahala?’
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
29ʻIkai kuo mou ʻeke kiate kinautolu ʻoku feʻaluʻaki ʻi he hala? Pea ʻikai ʻoku mou ʻilo ʻenau ngaahi tala,
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
30ʻAia kuo tuku tolonga ʻae angahala ki he ʻaho ʻoe fakaʻauha? ʻE taki atu ʻakinautolu ki he ʻaho ʻoe houhau.
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
31Ko hai te ne fakahā hono hala ki hono mata? Pea ʻe totongi ʻe hai kiate ia ʻae meʻa kuo ne fai?
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
32Ka ʻe ʻomi ia ki he faʻitoka, ʻe nofomaʻu ia ʻi he fonualoto.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
33ʻE melie kiate ia ʻae ngaahi tutuʻanga kelekele ʻoe luo, pea ʻe fusi kiate ia ʻae kakai kotoa pē, ʻo hangē ko e taʻefaʻalaua ʻae kakai naʻe muʻa ʻiate ia.
no verse 34 in this text
34Pea ka kuo pehē, pea ko e hā ʻoku mou fakafiemālie taʻeʻaonga kiate au, kae vakai ʻoku ai ʻae loi ʻi hoʻomou ngaahi lea?”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.