Йова 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1І відказав Йов і рече:
1Pea naʻe toki tali ʻe Siope, ʻo ne pehē,
2Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
2ʻE fēfē hono fuoloa mo hoʻomou fakafiuʻi hoku laumālie, mo lailaiki ʻaki au ʻae ngaahi lea.
3Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
3Ko hono liunga hongofulu eni mo hoʻomou manukiʻi au: pea ʻoku ʻikai te mou mā ʻi hoʻomou fai ʻo hangē ko e kau muli kiate au.
4Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
4Pea kapau moʻoni kuo u hē, ʻoku ʻiate au pe ʻeku hē.
5А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
5Pea kapau moʻoni te mou fai fielahi kiate au, pea talatalaakiʻi au ʻaki hoku manukiaʻanga:
6То знайте, що се Бог поверг мене ʼд землї й обвів кругом мене сїть свою.
6Mou ʻilo eni, kuo fulihi au ʻe he ʻOtua, pea ne kāpui au ʻaki hono kupenga.
7Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).
7“Vakai, ʻoku ou tangi koeʻuhi ko e fakamālohi, ka ʻoku ʻikai ongoʻi au: ʻoku ou tangi kalanga ka ʻoku ʻikai ha fakamaau.
8Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
8Kuo ne feleʻi hoku hala ke ʻoua naʻaku ʻalu, pea kuo ne ʻai ʻae fakapoʻuli ʻi hoku ngaahi hala.
9Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
9Kuo ne fakamasivaʻi au ʻi hoku nāunau, pea kuo ne toʻo ʻae tatā mei hoku ʻulu.
10Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
10Kuo ne fakaʻauhaʻi au mei he potu kotoa pē, pea kuo u mole: pea kuo ne taʻaki ʻeku ʻamanaki ʻo hangē ha ʻakau.
11Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
11Kuo ne tutu foki ʻa hono houhau kiate au, pea ʻoku ne lauʻi au ko e taha ʻo hono ngaahi fili.
12Полки його притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
12ʻOku fakataha ʻene ngaahi kautau, ʻonau keli takatakai ʻiate au, pea nofo fakatakamilo ʻi hoku fale.
13Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
13“Kuo ne fakamamaʻo atu hoku kāinga ʻiate au, pea ko ʻeku ngaahi kaumeʻa ʻoku mahuʻi ʻaupito meiate au.
14Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
14Kuo mahuʻi hoku ngaahi kāinga ʻiate au, pea kuo fakangalongaloʻi au ʻe hoku ngaahi kāinga feʻofoʻofani.
15Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.
15Ko kinautolu ʻoku nofo ʻi hoku fale, mo ʻeku kau kaunanga, ʻoku nau lau au ko e muli, ko e taha kehe au ʻi honau ʻao.
16Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.
16Naʻaku ui ki heʻeku tamaioʻeiki, ka naʻe ʻikai te ne tali; ne u fakakolekole ʻaki hoku ngutu ki ai.
17Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
17Kuo fakalielia ʻa ʻeku mānava ki hoku uaifi, neongo ʻa ʻeku fakakolekole koeʻuhi ko e fānau ʻa hoku sino ʻoʻoku.
18Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
18ʻIo, naʻe manukiʻi au ʻe he fānau iiki, ʻoku ou tuʻu hake pea nau lauʻikoviʻi au.
19Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
19Kuo fehiʻa kiate au ʻa hoku ngaahi kāinga feʻofoʻofani kotoa pē, pea ko kinautolu ne u ʻofa ki ai kuo liliu ʻo angatuʻu kiate au.
20Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
20ʻOku piki hoku ngaahi hui ki hoku kili ʻo hangē ko hoku kakano, pea kuo u hao mo e kili ʻo hoku kau nifo.
21О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
21“ʻOfa mai kiate au, ʻofa mai kiate au, ʻakimoutolu ko hoku kāinga; he kuo ala kiate au ʻae nima ʻoe ʻOtua.
22За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
22Ko e hā ʻoku mou fakatanga ai au ʻo hangē ko e ʻOtua, pea mou taʻefiu ʻi hoku kakano?
23О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —
23“Taumaiā kuo tohi ʻa ʻeku ngaahi lea! Taumaiā kuo tohi ia ʻi ha tohi!
24Про вічні часи на каменї видовбати!
24Koeʻuhi ke tohi tongi ia ʻaki ʻae peni ukamea mo e pulu, ʻi he maka ke taʻengata!
25Я знаю — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
25He ʻoku ou ʻilo ʻoku moʻui ʻa hoku Huhuʻi, pea ʻe tuʻu ia ʻi māmani ʻi he ʻaho fakamui.
26І я в тїлї мойму побачу Бога.
26Pea ka ʻosi hoku kili pea maumau hoku sino, ka te u mamata ʻi hoku kakano ki he ʻOtua:
27Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!
27ʻAia te u mamata ki ai maʻaku, pea ʻe vakai ki ai ʻa hoku mata, pea ʻikai ha taha kehe; “Neongo ʻae ʻauha ʻa hoku ngaahi kupuʻi sino ʻiate au.
28Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!
28Ka ʻe lelei hoʻomou pehē, ‘Ko e hā ʻoku tau fakatanga ai ia?’ He ʻoku ʻiate au ʻae tefito ʻoe meʻa lelei.
29О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!
29Ke manavahē ʻakimoutolu ki he heletā: he ʻoku ʻomi ʻe he ʻita ʻae ngaahi tautea ʻoe heletā, koeʻuhi ke mou ʻilo ʻoku ai ʻae fakamaau.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.