Йова 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1І відказав Йов і рече:
1پس ایوب در جواب گفت:
2Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
2«تا به کی جان مرا میرنجانید؟ و مرا به سخنان خود فرسوده میسازید؟
3Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
3این ده مرتبه است که مرا مذمت نمودید، و خجالت نمی کشید که با من سختی میکنید؟
4Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
4و اگر فی الحقیقه خطا کردهام، خطای من نزد من میماند.
5А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
5اگر فی الواقع بر من تکبر نمایید و عار مرا بر من اثبات کنید،
6То знайте, що се Бог поверг мене ʼд землї й обвів кругом мене сїть свою.
6پس بدانید که خدا دعوی مرا منحرف ساخته، و به دام خود مرا احاطه نموده است.
7Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).
7اینک از ظلم، تضرع مینمایم و مستجاب نمی شوم و استغاثه میکنم و دادرسی نیست.
8Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
8طریق مرا حصارنموده است که از آن نمی توانم گذشت و برراههای من تاریکی را گذارده است.
9Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
9جلال مرا ازمن کنده است و تاج را از سر من برداشته،
10Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
10مرا ازهر طرف خراب نموده، پس هلاک شدم. و مثل درخت، ریشه امید مرا کنده است.
11Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
11غضب خودرا بر من افروخته، و مرا یکی از دشمنان خودشمرده است.
12Полки його притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
12فوجهای او با هم میآیند و راه خود را بر من بلند میکنند و به اطراف خیمه من اردو میزنند.
13Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
13«برادرانم را از نزد من دور کرده است وآشنایانم از من بالکل بیگانه شدهاند.
14Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
14خویشانم مرا ترک نموده و آشنایانم مرا فراموش کردهاند.
15Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.
15نزیلان خانهام و کنیزانم مرا غریب میشمارند، و در نظر ایشان بیگانه شدهام.
16Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.
16غلام خود راصدا میکنم و مرا جواب نمی دهد، اگرچه او را به دهان خود التماس بکنم.
17Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
17نفس من نزد زنم مکروه شده است و تضرع من نزد اولاد رحم مادرم.
18Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
18بچه های کوچک نیز مرا حقیرمی شمارند و چون برمی خیزم به ضد من حرف میزنند.
19Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
19همه اهل مشورتم از من نفرت مینمایند، و کسانی را که دوست میداشتم از من برگشتهاند.
20Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
20استخوانم به پوست و گوشتم چسبیده است، و با پوست دندانهای خودخلاصی یافتهام.
21О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
21بر من ترحم کنید! ترحم کنیدشماای دوستانم! زیرا دست خدا مرا لمس نموده است.
22За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
22چرا مثل خدا بر من جفا میکنید وازگوشت من سیر نمی شوید.
23О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —
23کاش که سخنانم الان نوشته میشد! کاش که در کتابی ثبت میگردید،
24Про вічні часи на каменї видовбати!
24و با قلم آهنین و سرب بر صخرهای تا به ابد کنده میشد!
25Я знаю — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
25و من میدانم که ولی من زنده است، و در ایام آخر، بر زمین خواهدبرخاست.
26І я в тїлї мойму побачу Бога.
26و بعد از آنکه این پوست من تلف شود، بدون جسدم نیز خدا را خواهم دید.
27Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!
27ومن او را برای خود خواهم دید. و چشمان من بر اوخواهد نگریست و نه چشم دیگری. اگرچه گرده هایم در اندرونم تلف شده باشد.
28Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!
28اگربگویید چگونه بر او جفا نماییم و حال آنگاه اصل امر در من یافت میشود.
29О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!
29پس از شمشیربترسید، زیرا که سزاهای شمشیر غضبناک است، تا دانسته باشید که داوری خواهد بود.»
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.