Йова 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1І відказав Йов і рече:
1Y RESPONDIÓ Job, y dijo:
2Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
2¿Hasta cuándo angustiaréis mi alma, y me moleréis con palabras?
3Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
3Ya me habéis vituperado diez veces: ¿no os avergonzáis de descomediros delante de mí?
4Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
4Sea así que realmente haya yo errado, conmigo se quedará mi yerro.
5А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
5Mas si vosotros os engrandeciereis contra mí, y adujereis contra mí mi oprobio,
6То знайте, що се Бог поверг мене ʼд землї й обвів кругом мене сїть свою.
6Sabed ahora que Dios me ha trastornado, y traído en derredor su red sobre mí.
7Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).
7He aquí yo clamaré agravio, y no seré oído: daré voces, y no habrá juicio.
8Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
8Cercó de vallado mi camino, y no pasaré; y sobre mis veredas puso tinieblas.
9Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
9Hame despojado de mi gloria, y quitado la corona de mi cabeza.
10Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
10Arruinóme por todos lados, y perezco; y ha hecho pasar mi esperanza como árbol arrancado .
11Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
11E hizo inflamar contra mí su furor, y contóme para sí entre sus enemigos.
12Полки його притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
12Vinieron sus ejércitos á una, y trillaron sobre mí su camino, y asentaron campo en derredor de mi tienda.
13Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
13Hizo alejar de mí mis hermanos, y positivamente se extrañaron de mí mis conocidos.
14Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
14Mis parientes se detuvieron, y mis conocidos se olvidaron de mí.
15Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.
15Los moradores de mi casa y mis criadas me tuvieron por extraño: forastero fuí yo en sus ojos.
16Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.
16Llamé á mi siervo, y no respondió; de mi propia boca le suplicaba.
17Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
17Mi aliento vino á ser extraño á mi mujer, aunque por los hijos de mis entrañas le rogaba.
18Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
18Aun los muchachos me menospreciaron: en levantándome, hablaban contra mí.
19Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
19Todos mis confidentes me aborrecieron; y los que yo amaba, se tornaron contra mí.
20Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
20Mi cuero y mi carne se pegaron á mis huesos; y he escapado con la piel de mis dientes.
21О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
21Oh vosotros mis amigos, tened compasión de mí, tened compasión de mí; porque la mano de Dios me ha tocado.
22За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
22¿Por qué me perseguís como Dios, y no os hartáis de mis carnes?
23О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —
23¡Quién diese ahora que mis palabras fuesen escritas! ¡quién diese que se escribieran en un libro!
24Про вічні часи на каменї видовбати!
24¡Que con cincel de hierro y con plomo fuesen en piedra esculpidas para siempre!
25Я знаю — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
25Yo sé que mi Redentor vive, y al fin se levantará sobre el polvo:
26І я в тїлї мойму побачу Бога.
26Y después de deshecha esta mi piel, aun he de ver en mi carne á Dios;
27Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!
27Al cual yo tengo de ver por mí, y mis ojos lo verán, y no otro, aunque mis riñones se consuman dentro de mí.
28Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!
28Mas debierais decir: ¿Por qué lo perseguimos? ya que la raíz del negocio en mí se halla.
29О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!
29Temed vosotros delante de la espada; porque sobreviene el furor de la espada á causa de las injusticias, para que sepáis que hay un juicio.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.