Йова 39
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?
1¿CAZARÁS tú la presa para el león? ¿y saciarás el hambre de los leoncillos,
2Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?
2Cuando están echados en las cuevas, ó se están en sus guaridas para acechar?
3Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;
3¿Quién preparó al cuervo su alimento, cuando sus pollos claman á Dios, bullendo de un lado á otro por carecer de comida?
4Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.
4¿Sabes tú el tiempo en que paren las cabras monteses? ¿ó miraste tú las ciervas cuando están pariendo?
5Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?
5¿Contaste tú los meses de su preñez, y sabes el tiempo cuando han de parir?
6Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.
6Encórvanse, hacen salir sus hijos, pasan sus dolores.
7Сьміх — йому товпи міські, й не чує крику погонича,
7Sus hijos están sanos, crecen con el pasto: salen y no vuelven á ellas.
8По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.
8¿Quién echó libre al asno montés, y quién soltó sus ataduras?
9А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?
9Al cual yo puse casa en la soledad, y sus moradas en lugares estériles.
10Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?
10Búrlase de la multitud de la ciudad: no oye las voces del arriero.
11Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?
11Lo oculto de los montes es su pasto, y anda buscando todo lo que está verde.
12Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?
12¿Querrá el unicornio servirte á ti, ni quedar á tu pesebre?
13Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?
13¿Atarás tú al unicornio con su coyunda para el surco? ¿labrará los valles en pos de ti?
14Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,
14¿Confiarás tú en él, por ser grande su fortaleza, y le fiarás tu labor?
15Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;
15¿Fiarás de él que te tornará tu simiente, y que la allegará en tu era?
16До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його буде даремний;
16¿ Diste tú hermosas alas al pavo real, ó alas y plumas al avestruz?
17Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;
17El cual desampara en la tierra sus huevos, y sobre el polvo los calienta,
18(Тільки втїкаючи) коли підніме крила, — сьміх йому кінь і їздець його.
18Y olvídase de que los pisará el pie, y que los quebrará bestia del campo.
19Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?
19Endurécese para con sus hijos, como si no fuesen suyos, no temiendo que su trabajo haya sido en vano:
20Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;
20Porque le privó Dios de sabiduría, y no le dió inteligencia.
21Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;
21Luego que se levanta en alto, búrlase del caballo y de su jinete.
22З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.
22¿Diste tú al caballo la fortaleza? ¿vestiste tú su cerviz de relincho?
23Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;
23¿Le intimidarás tú como á alguna langosta? El resoplido de su nariz es formidable:
24Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;
24Escarba la tierra, alégrase en su fuerza, sale al encuentro de las armas:
25Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.
25Hace burla del espanto, y no teme, ni vuelve el rostro delante de la espada.
26Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?
26Contra él suena la aljaba, el hierro de la lanza y de la pica:
27Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?
27Y él con ímpetu y furor escarba la tierra, sin importarle el sonido de la bocina;
28Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;
28Antes como que dice entre los clarines: ¡Ea!, y desde lejos huele la batalla, el grito de los capitanes, y la vocería.
29Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;
29¿Vuela el gavilán por tu industria, y extiende hacia el mediodía sus alas?
30Орлята його пють кров, і де труп, там і він.
30¿Se remonta el águila por tu mandamiento, y pone en alto su nido? Ella habita y está en la piedra, en la cumbre del peñasco y de la roca. Desde allí acecha la comida: sus ojos observan de muy lejos. Sus pollos chupan la sangre: y donde hubiere cadáveres, allí está. A más de eso respondió Jehová á Job, y dijo: ¿Es sabiduría contender con el Omnipotente? El que disputa con Dios, responda á esto. Y respondió Job á Jehová, y dijo: He aquí que yo soy vil, ¿qué te responderé? Mi mano pongo sobre mi boca. Una vez hablé, y no responderé: aun dos veces, mas no tornaré á hablar.
31І говорив Господь дальше й сказав до Йова:
no verse 31 in this text
32Чи буде той, хто перечиться з Вседержителем, ще вчити? Хто дорікає Богові, нехай же й відповідає йому!
no verse 32 in this text
33І відказав Йов Господеві й промовив:
no verse 33 in this text
34Ось я нужденний; що можу я відказати тобі? Я кладу руку мою на уста собі.
no verse 34 in this text
35Раз я говорив — та тепер говорити не стану; — навіть два рази, та більш не буду.
no verse 35 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.