Йова 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1І відказав Йов і промовив:
1Y RESPONDIÓ Job y dijo:
2О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
2¡Oh si pesasen al justo mi queja y mi tormento, y se alzasen igualmente en balanza!
3Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
3Porque pesaría aquél más que la arena del mar: y por tanto mis palabras son cortadas.
4Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
4Porque las saetas del Todopoderoso están en mí, cuyo veneno bebe mi espíritu; y terrores de Dios me combaten.
5Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
5¿Acaso gime el asno montés junto á la hierba? ¿muge el buey junto á su pasto?
6Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
6¿Comeráse lo desabrido sin sal? ¿ó habrá gusto en la clara del huevo?
7(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
7Las cosas que mi alma no quería tocar, por los dolores son mi comida.
8О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
8¡Quién me diera que viniese mi petición, y que Dios me otorgase lo que espero;
9О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
9Y que pluguiera á Dios quebrantarme; que soltara su mano, y me deshiciera!
10Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
10Y sería aún mi consuelo, si me asaltase con dolor sin dar más tregua, que yo no he escondido las palabras del Santo.
11Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
11¿Cuál es mi fortaleza para esperar aún? ¿y cuál mi fin para dilatar mi vida?
12Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
12¿Es mi fortaleza la de las piedras? ¿ó mi carne, es de acero?
13Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
13¿No me ayudo cuanto puedo, y el poder me falta del todo?
14До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
14El atribulado es consolado de su compañero: mas hase abandonado el temor del Omnipotente.
15Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
15Mis hermanos han mentido cual arroyo: pasáronse como corrientes impetuosas,
16Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
16Que están escondidas por la helada, y encubiertas con nieve;
17Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
17Que al tiempo del calor son deshechas, y en calentándose, desaparecen de su lugar;
18Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
18Apártanse de la senda de su rumbo, van menguando y piérdense.
19Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
19Miraron los caminantes de Temán, los caminantes de Saba esperaron en ellas:
20Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
20Mas fueron avergonzados por su esperanza; porque vinieron hasta ellas, y halláronse confusos.
21Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
21Ahora ciertamente como ellas sois vosotros: que habéis visto el tormento, y teméis.
22Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
22¿Os he dicho yo: Traedme, y pagad por mí de vuestra hacienda;
23І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
23Y libradme de la mano del opresor, y redimidme del poder de los violentos?
24Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
24Enseñadme, y yo callaré: y hacedme entender en qué he errado.
25Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
25¡Cuán fuertes son las palabras de rectitud! Mas ¿qué reprende el que reprende de vosotros?
26Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
26¿Pensáis censurar palabras, y los discursos de un desesperado, que son como el viento?
27Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
27También os arrojáis sobre el huérfano, y hacéis hoyo delante de vuestro amigo.
28Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
28Ahora pues, si queréis, mirad en mí, y ved si miento delante de vosotros.
29Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!
29Tornad ahora, y no haya iniquidad; volved aún á considerar mi justicia en esto.
30Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?
30¿Hay iniquidad en mi lengua? ¿no puede mi paladar discernir las cosas depravadas?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.