Йова 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І відказав Йов і промовив:
1Йов а луат кувынтул ши а зис:
2О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
2„О, де ар фи ку путинцэ сэ ми се кынтэряскэ дуреря ши сэ ми се пунэ тоате ненорочириле ын кумпэнэ,
3Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
3ар фи май греле декыт нисипул мэрий, де ачея ымь мерг кувинтеле пынэ ла небуние!
4Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
4Кэч сэӂециле Челуй Атотпутерник м-ау стрэпунс, суфлетул меу ле суӂе отрава ши гроаза Домнулуй багэ фиорь ын мине!
5Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
5Збиярэ мэгарул сэлбатик кынд аре вердяцэ? Муӂеште боул кынд аре де мынкаре?
6Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
6Поць мынка че-й фэрэ густ ши фэрэ саре? Аре вреун густ албушул унуй оу?
7(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
7Орьче лукру де каре аш вря сэ ну м-атинг, ачела-й храна мя, фие кыт де грецоасэ еа!
8О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
8О, де ми с-ар аскулта доринца ши де мь-ар ымплини Думнезеу нэдеждя!
9О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
9Де ар вря Думнезеу сэ мэ здробяскэ, ынтиндэ-Шь мына ши сэ мэ прэпэдяскэ!
10Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
10Ымь ва рэмыне мэкар ачастэ мынгыере, ачастэ букурие ын дурериле ку каре мэ коплешеште: кэ ничодатэ н-ам кэлкат порунчиле Челуй Сфынт.
11Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
11Ла че сэ май нэдэждуеск, кынд ну май пот? Ла че сэ май аштепт, кынд сфыршитул се штие?
12Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
12Тэрия мя оаре есте о тэрие де пятрэ? Трупул меу е де арамэ?
13Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
13Ну сунт еу липсит де ажутор, ши н-а фуӂит мынтуиря де мине?
14До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
14Чел че суферэ аре дрепт ла мила приетенулуй, кяр дакэ пэрэсеште фрика де Чел Атотпутерник.
15Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
15Фраций мей с-ау арэтат ыншелэторь ка ун пырыу, ка албия пыраелор каре трек.
16Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
16Ун слой ле тулбурэ курсул, зэпада се ынгрэмэдеште пе еле;
17Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
17вине аршица времий ши сякэ, вине кэлдура соарелуй ши ли се усукэ албия.
18Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
18Чете де кэлэторь се абат дин друмул лор, се куфундэ ын пустиу ши пер.
19Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
19Четеле челор дин Тема се уйтэ цинтэ ла еле, кэлэторий дин Себа сунт плинь де нэдежде кынд ле вэд.
20Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
20Дар рэмын ыншелаць ын нэдеждя лор, рэмын уймиць кынд ажунг ла еле.
21Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
21Аша сунтець ши вой акум пентру мине. Вой ымь ведець неказул ши вэ ынгрозиць!
22Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
22В-ам зис еу оаре: ‘Даци-мь чева, келтуиць дин авериле воастре пентру мине,
23І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
23скэпаци-мэ дин мына врэжмашулуй, рэскумпэраци-мэ дин мына челор рэй’?
24Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
24Ынвэцаци-мэ, ши вой тэчя; фачеци-мэ сэ ынцелег ын че ам пэкэтуит.
25Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
25О, кыт де ындуплекэтоаре сунт кувинтеле адевэрулуй! Дар че доведеск мустрэриле воастре?
26Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
26Врець сэ мэ мустраць пентру тот че ам зис ши сэ ну ведець декыт вынт ын кувинтеле унуй дезнэдэждуит?
27Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
27Вой нэпэстуиць пе орфан, пригониць пе приетенул востру.
28Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
28Уйтаци-вэ ла мине, вэ рог! Доар ну вой минци ын фацэ!
29Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!
29Ынтоарчеци-вэ, ну фиць недрепць; ынтоарчеци-вэ ши мэртурисиць кэ сунт невиноват!
30Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?
30Есте врео нелеӂюире пе лимба мя ши ну деосебеште гура мя че есте рэу?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.