Йова 33
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Ітак, слухай, Йове, мови моєї і вважай на кожне слово моє!
1Акум дар, Йов, аскултэ кувынтэриле меле, я аминте ла тоате кувинтеле меле!
2Ось, я одверзаю уста мої, язик мій промовляє з гортанї моєї.
2Ятэ, дескид гура ши ми се мишкэ лимба ын черул гурий.
3Слова мої з щирого серця, а уста мої возглаголють чисті думки.
3Ку курэцие де инимэ вой ворби, бузеле меле вор спуне адевэрул курат:
4Дух Божий создав мене, й Вседержитель надихав життєм.
4Духул луй Думнезеу м-а фэкут ши суфларя Челуй Атотпутерник ымь дэ вяцэ.
5Коли маєш снагу, — відказуй менї й стань проти мене.
5Дакэ поць, рэспунде-мь, апэрэ-ць причина, фий гата!
6Ось я, по твому бажанню, стаю замість Бога. Та й я утворений з глини;
6Ынаинтя луй Думнезеу еу сунт семенул тэу ши еу, ка ши тине, ам фост фэкут дин норой.
7Тим ти не маєш чого зворушуватись через мене, та й рука моя не буде важка про тебе.
7Астфел, фрика де мине ну те ва тулбура ши греутатя мя ну те ва коплеши.
8Ти говорив в уші мої, й я чув голос слів:
8Дар ту ай спус ын аузул меу ши ам аузит сунетул кувинтелор тале:
9Чист я, не маю гріха, провини в мене немає, анї неправди.
9‘Сунт курат, сунт фэрэ пэкат, сунт фэрэ приханэ, ну есте фэрэделеӂе ын мине.
10Він же найшов вину на мене й має мене за ворога свого;
10Ши Думнезеу каутэ причинэ де урэ ымпотрива мя, мэ сокотеште врэжмаш ал Луй;
11Ноги мої в кайдани закував і всї стежки мої назирає.
11ымь пуне пичоареле ын бутучь, ымь пындеште тоате мишкэриле.’
12От і неправ єси в тому, відказую я тобі, бо Бог висше людини.
12Ыць вой рэспунде кэ аич н-ай дрептате, кэч Думнезеу есте май маре декыт омул.
13Що тобі спорити з ним? та ж він не здає справи з нїякого дїла свого.
13Врей дар сэ те черць ку Ел пентру кэ ну дэ сокотялэ фиекэруя де фаптеле Луй?
14Бог скаже раз, а коли на те не вважають, ще й другий раз.
14Думнезеу ворбеште ынсэ кынд ынтр-ун фел, кынд ынтр-алтул, дар омул ну я сяма.
15У снї, в нічному видиві, коли сон находить на людей, коли дрімаємо на ложі,
15Ел ворбеште прин висе, прин ведений де ноапте, кынд оамений сунт куфундаць ынтр-ун сомн адынк, кынд дорм ын патул лор.
16Тодї він відтулює в чоловіка ухо й втискає йому свою науку,
16Атунч, Ел ле дэ ынштиинцэрь ши ле ынтипэреште ынвэцэтуриле Луй,
17Щоб впинити чоловіка від якого наміру й від гординї заховати;
17ка сэ абатэ пе ом де ла рэу ши сэ-л феряскэ де мындрие,
18Щоб одвести душу його від пропастї, й життє його від убиття мечем.
18ка сэ-й пэзяскэ суфлетул де гроапэ ши вяца де ловитуриле сабией.
19Або наводиться він на розум хоробою на постелї своїй та тяжким болем у всїх костях своїх,
19Ши прин дурере есте мустрат омул ын кулкушул луй, кынд о луптэ некурматэ ый фрэмынтэ оаселе.
20Так, що він одвертається від хлїба й душа його від улюбленої страви.
20Атунч ый есте гряцэ де пыне, кяр ши де букателе челе май алесе.
21Тїло спадає на нім, так що його не видко, самі костї виставляються, що їх перш не було видно.
21Карня и се прэпэдеште ши пере, оаселе каре ну и се ведяу рэмын гоале;
22А душа його наближуєсь ід могилї, а життє його ʼд смертї.
22суфлетул и се апропие де гроапэ ши вяца, де веститорий морций.
23Добре, коли в кого є ангел-хранитель, один із тисячей, що вказують праву дорогу чоловікові, —
23Дар, дакэ се гэсеште ун ынӂер мижлочитор пентру ел, унул дин мииле ачеля каре вестеск омулуй каля пе каре требуе с-о урмезе,
24То Бог змилується над ним і скаже: Спаси його од могили; я знайшов, за що маю бути милосерним йому.
24Думнезеу Се ындурэ де ел ши зиче ынӂерулуй: ‘Избэвеште-л, ка сэ ну се кобоаре ын гроапэ; ам гэсит ун прец де рэскумпэраре пентру ел!’
25Тодї зробиться тїло його сьвіжійше, анїж у дитини, й вернеться він до молодощів.
25Ши атунч карня луй се фаче май фраӂедэ ка ын копилэрие, се ынтоарче ла зилеле тинереций луй.
26Буде молитись він до Бога, й покаже йому ласку; засьвітить ясним лицем над ним, і верне йому його праведність.
26Се роагэ луй Думнезеу, ши Думнезеу ый есте биневоитор, ыл ласэ сэ-Й вадэ Фаца ку букурие ши-й дэ ынапой невиновэция.
27І подивиться він на людей і скаже: грішив я й кривив правдою, та не відплачено менї.
27Атунч, ел кынтэ ынаинтя оаменилор ши зиче: ‘Ам пэкэтуит, ам кэлкат дрептатя ши н-ам фост педепсит дупэ фаптеле меле;
28Душу мою слобонив від загибелї й бачить вона сьвітло.
28Думнезеу мь-а избэвит суфлетул ка сэ ну интре ын гроапэ ши вяца мя веде лумина!’
29Двійчі й трійчі таке чинить Бог із чоловіком,
29Ятэ, ачестя ле фаче Думнезеу де доуэ орь, де трей орь омулуй,
30Щоб його життє спасти від ями й сьвітлом живих осияти.
30ка сэ-л ридиче дин гроапэ, ка сэ-л луминезе ку лумина челор вий.
31Уважай же, Йове, слухай мене, мовчи й дай менї говорити.
31Я аминте, Йов, ши аскултэ-мэ! Тачь, ши вой ворби!
32А коли маєш що сказати, промов; я рад би, щоб ти оправдився;
32Дакэ ай чева де спус, рэспунде-мь! Ворбеште, кэч аш вря сэ-ць дау дрептате.
33А коли нї, так слухай мене, мовчи, а я навчу тебе мудростї.
33Дакэ н-ай нимик де зис, аскултэ-мэ! Тачь, ши те вой ынвэца ынцелепчуня.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.