Йова 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Елифаз дин Теман а луат кувынтул ши а зис:
2Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
2„Поате ун ом сэ адукэ вреун фолос луй Думнезеу? Ну, чи ынцелептул ну-шь фолосеште декыт луй.
3Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
3Дакэ ешть фэрэ приханэ, аре Чел Атотпутерник вреун фолос? Ши дакэ трэешть фэрэ винэ, че ва кыштига Ел?
4Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
4Пентру евлавия та те педепсеште Ел оаре ши интрэ ла жудекатэ ку тине?
5Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
5Ну-й маре рэутатя та? Ши фэрэделеӂиле тале, фэрэ нумэр?
6Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
6Луай фэрэ причинэ зэлоаӂе де ла фраций тэй, лэсай фэрэ хайне пе чей гой.
7Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
7Ну дэдяй апэ омулуй ынсетат, ну вояй сэ дай пыне омулуй флэмынд.
8Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
8Цара ера а та фииндкэ ерай май таре, те ашезай ын еа фииндкэ ерай ку вазэ.
9Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
9Дэдяй афарэ пе вэдуве ку мыниле гоале ши брацеле орфанилор ле фрынӂяй.
10За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
10Пентру ачея ешть ынконжурат де курсе ши те-а апукат гроаза динтр-одатэ.
11Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
11Ну везь дар ачест ынтунерик, ачесте апе мулте каре те нэпэдеск?
12Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
12Ну есте Думнезеу сус ын черурь? Привеште вырфул стелелор. Че ыналт есте!
13Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?
13Ши ту зичь: ‘Че штие Думнезеу? Поате сэ жудече Ел прин ынтунерикул де норь?
14Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.
14Ыл ынфэшоарэ норий, ну веде нимик, болта черяскэ абя дакэ о стрэбате!’
15Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
15Че, врей с-апучь пе каля стрэвеке, пе каре ау урмат-о чей нелеӂюиць,
16Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
16каре ау фост луаць ынаинте де време ши ау цинут кыт цине ун пырыу каре се скурӂе?
17Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
17Ей зичяу луй Думнезеу: ‘Плякэ де ла ной! Че не поате фаче Чел Атотпутерник?’
18Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —
18Ши тотушь Думнезеу ле умплусе каселе де бунэтэць. – Департе де мине сфатул челор рэй! –
19Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
19Чей фэрэ приханэ вор фи марторь ай кэдерий лор ши се вор букура, чел невиноват ва рыде де ей
20Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!
20ши ва зиче: ‘Ятэ пе потривничий ноштри нимичиць! Ятэ-ле богэцииле арсе де фок!’
21Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
21Ымприетенеште-те дар ку Думнезеу, ши вей авя паче; те вей букура астфел ярэшь де феричире.
22Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
22Примеште ынвэцэтурэ дин гура Луй ши пуне-ць ла инимэ кувинтеле Луй.
23Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —
23Вей фи ашезат ярэшь ла локул тэу дакэ те вей ынтоарче ла Чел Атотпутерник, дакэ депэртезь фэрэделеӂя дин кортул тэу.
24Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.
24Арункэ дар аурул ын цэрынэ, арункэ аурул дин Офир ын прундул пыраелор!
25І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
25Ши атунч, Чел Атотпутерник ва фи аурул тэу, арӂинтул тэу, богэция та.
26Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
26Атунч, Чел Атотпутерник ва фи десфэтаря та, ши ыць вей ридика фаца спре Думнезеу.
27Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
27Ыл вей руга, ши те ва аскулта ши ыць вей путя ымплини журуинцеле.
28Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
28Пе че вей пуне мына ыць ва избути, пе кэрэриле тале ва стрэлучи лумина.
29А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
29Винэ смериря, ту те вей руга пентру ридикаря та: Думнезеу ажутэ пе чел ку окий плекаць.
30Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх.
30Ел ва избэви кяр ши пе чел виноват, каре ышь ва датора скэпаря курэцией мынилор тале.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.