Йова 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Then answered Eliphaz the Temanite, and said:
2Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
2Can a man be profitable unto God? Or can he that is wise be profitable unto Him?
3Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
3Is it any advantage to the Almighty, that thou art righteous? Or is it gain to Him, that thou makest thy ways blameless?
4Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
4Is it for thy fear of Him that He reproveth thee, that He entereth with thee into judgment?
5Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
5Is not thy wickedness great? And are not thine iniquities without end?
6Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
6For thou hast taken pledges of thy brother for nought, and stripped the naked of their clothing.
7Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
7Thou hast not given water to the weary to drink, and thou hast withholden bread from the hungry.
8Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
8And as a mighty man, who hath the earth, and as a man of rank, who dwelleth in it,
9Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
9Thou hast sent widows away empty, and the arms of the fatherless have been broken.
10За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
10Therefore snares are round about thee, and sudden dread affrighted thee,
11Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
11Or darkness, that thou canst not see, and abundance of waters cover thee.
12Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
12Is not God in the height of heaven? And behold the topmost of the stars, how high they are!
13Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?
13And thou sayest: 'What doth God know? Can He judge through the dark cloud?
14Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.
14Thick clouds are a covering to Him, that He seeth not; and He walketh in the circuit of heaven.'
15Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
15Wilt thou keep the old way which wicked men have trodden?
16Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
16Who were snatched away before their time, whose foundation was poured out as a stream;
17Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
17Who said unto God: 'Depart from us'; and what could the Almighty do unto them?
18Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —
18Yet He filled their houses with good things — but the counsel of the wicked is far from me.
19Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
19The righteous saw it, and were glad, and the innocent laugh them to scorn:
20Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!
20'Surely their substance is cut off, and their abundance the fire hath consumed.'
21Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
21Acquaint now thyself with Him, and be at peace; thereby shall thine increase be good.
22Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
22Receive, I pray thee, instruction from His mouth, and lay up His words in thy heart.
23Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —
23If thou return to the Almighty, thou shalt be built up — if thou put away unrighteousness far from thy tents,
24Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.
24And lay thy treasure in the dust, and the gold of Ophir among the stones of the brooks;
25І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
25And the Almighty be thy treasure, and precious silver unto thee;
26Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
26Then surely shalt thou have thy delight in the Almighty, and shalt lift up thy face unto God.
27Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
27Thou shalt make thy prayer unto Him, and He will hear thee, and thou shalt pay thy vows;
28Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
28Thou shalt also decree a thing, and it shall be established unto thee, and light shall shine upon thy ways.
29А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
29When they cast thee down, thou shalt say: 'There is lifting up'; for the humble person He saveth.
30Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх.
30He delivereth him that is innocent, yea, thou shalt be delivered through the cleanness of thy hands.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.