Йова 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Then Eliphaz the Temanite answered and said,
2Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
2Can a man be profitable unto God, as he that is wise may be profitable unto himself?
3Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
3Is it any pleasure to the Almighty, that thou art righteous? or is it gain to him , that thou makest thy ways perfect?
4Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
4Will he reprove thee for fear of thee? will he enter with thee into judgment?
5Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
5Is not thy wickedness great? and thine iniquities infinite?
6Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
6For thou hast taken a pledge from thy brother for nought, and stripped the naked of their clothing.
7Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
7Thou hast not given water to the weary to drink, and thou hast withholden bread from the hungry.
8Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
8But as for the mighty man, he had the earth; and the honourable man dwelt in it.
9Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
9Thou hast sent widows away empty, and the arms of the fatherless have been broken.
10За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
10Therefore snares are round about thee, and sudden fear troubleth thee;
11Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
11Or darkness, that thou canst not see; and abundance of waters cover thee.
12Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
12Is not God in the height of heaven? and behold the height of the stars, how high they are!
13Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?
13And thou sayest, How doth God know? can he judge through the dark cloud?
14Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.
14Thick clouds are a covering to him, that he seeth not; and he walketh in the circuit of heaven.
15Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
15Hast thou marked the old way which wicked men have trodden?
16Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
16Which were cut down out of time, whose foundation was overflown with a flood:
17Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
17Which said unto God, Depart from us: and what can the Almighty do for them?
18Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —
18Yet he filled their houses with good things: but the counsel of the wicked is far from me.
19Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
19The righteous see it , and are glad: and the innocent laugh them to scorn.
20Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!
20Whereas our substance is not cut down, but the remnant of them the fire consumeth.
21Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
21Acquaint now thyself with him, and be at peace: thereby good shall come unto thee.
22Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
22Receive, I pray thee, the law from his mouth, and lay up his words in thine heart.
23Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —
23If thou return to the Almighty, thou shalt be built up, thou shalt put away iniquity far from thy tabernacles.
24Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.
24Then shalt thou lay up gold as dust, and the gold of Ophir as the stones of the brooks.
25І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
25Yea, the Almighty shall be thy defence, and thou shalt have plenty of silver.
26Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
26For then shalt thou have thy delight in the Almighty, and shalt lift up thy face unto God.
27Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
27Thou shalt make thy prayer unto him, and he shall hear thee, and thou shalt pay thy vows.
28Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
28Thou shalt also decree a thing, and it shall be established unto thee: and the light shall shine upon thy ways.
29А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
29When men are cast down, then thou shalt say, There is lifting up; and he shall save the humble person.
30Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх.
30He shall deliver the island of the innocent: and it is delivered by the pureness of thine hands.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.