Йова 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1І промовив Зофар із Нааму й сказав:
1Then answered Zophar the Naamathite, and said,
2Чи вже ж на безлїч слів не треба давати одвіту? Чи вже ж говорун мусить бути праведний?
2Should not the multitude of words be answered? and should a man full of talk be justified?
3Нїби твоє пусте базїканнє заставить людей мовчати, щоб ти на глум підіймав, а не було кому тебе пристидати?
3Should thy lies make men hold their peace? and when thou mockest, shall no man make thee ashamed?
4Ти говорив: Я суджу право, й чист я в тебе перед очима.
4For thou hast said, My doctrine is pure, and I am clean in thine eyes.
5А коли б так Бог схотїв промовити, й отворив уста свої до тебе,
5But oh that God would speak, and open his lips against thee;
6Та показав тобі тайни премудростї, й що тобі вдвоє більше належало б терпіти! Тим то знай, що Бог дещо з проступків твоїх подав у непамять.
6And that he would shew thee the secrets of wisdom, that they are double to that which is! Know therefore that God exacteth of thee less than thine iniquity deserveth .
7Чи то ж ти зможеш умом ізбагнути Бога? Чи зможеш Вседержителя (путь) до конця прослїдити?
7Canst thou by searching find out God? canst thou find out the Almighty unto perfection?
8Та ж він висший небес, — що ж ти вдїяти зможеш? глибше він всїх безодень, — що можеш зрозуміти?
8It is as high as heaven; what canst thou do? deeper than hell; what canst thou know?
9Міра його довша нїж земля, ширша над моря.
9The measure thereof is longer than the earth, and broader than the sea.
10Вхопить кого й закує в окови та поставить на суд, хто відверне його?
10If he cut off, and shut up, or gather together, then who can hinder him?
11Бо він знає людей лицемірних, і бачить проступок, — та й чи ж не зверне на його уваги?
11For he knoweth vain men: he seeth wickedness also; will he not then consider it ?
12Та пустоголовий чоловік мудрує, хоч людина родиться так, як осля дике.
12For vain man would be wise, though man be born like a wild ass’s colt.
13Але коли ти очистиш серце твоє й простягнеш ід йому руки твої,
13If thou prepare thine heart, and stretch out thine hands toward him;
14І коли нечисть на руцї в тебе, а ти відкинеш її, й не дозволиш, щоб проступок пробував у шатрі твойму,
14If iniquity be in thine hand, put it far away, and let not wickedness dwell in thy tabernacles.
15Тодї піднімеш (сьміло) незамаргане лице твоє, й стояти меш твердо й не будеш боятись.
15For then shalt thou lift up thy face without spot; yea, thou shalt be stedfast, and shalt not fear:
16І тодї забудеш біду, й хиба, як про воду, що протекла, згадувати меш про неї.
16Because thou shalt forget thy misery, and remember it as waters that pass away:
17І яснїйше, анїж південь, попливе життє твоє, й прояснїєш, мов ранок.
17And thine age shall be clearer than the noonday; thou shalt shine forth, thou shalt be as the morning.
18Певність у тебе тодї із надїєю буде; ти захищен, і можеш безпечно почивати.
18And thou shalt be secure, because there is hope; yea, thou shalt dig about thee, and thou shalt take thy rest in safety.
19Будеш лежати собі, й не буде нїкого, хто б тебе страшив, і многі стануть запобігати (ласки) у тебе.
19Also thou shalt lie down, and none shall make thee afraid; yea, many shall make suit unto thee.
20Очі ж ледачих (від плачу) потемнїють, і охорона їх пропаде, й надїя їх зникне.
20But the eyes of the wicked shall fail, and they shall not escape, and their hope shall be as the giving up of the ghost.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.