Йова 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1І промовив Зофар із Нааму й сказав:
1Then Zophar the Naamathite replied:
2Чи вже ж на безлїч слів не треба давати одвіту? Чи вже ж говорун мусить бути праведний?
2“Should this stream of words go unanswered and such a speaker be vindicated?
3Нїби твоє пусте базїканнє заставить людей мовчати, щоб ти на глум підіймав, а не було кому тебе пристидати?
3Should your babbling put others to silence? Will you scoff without rebuke?
4Ти говорив: Я суджу право, й чист я в тебе перед очима.
4You have said, ‘My doctrine is sound, and I am pure in Your sight.’
5А коли б так Бог схотїв промовити, й отворив уста свої до тебе,
5But if only God would speak and open His lips against you,
6Та показав тобі тайни премудростї, й що тобі вдвоє більше належало б терпіти! Тим то знай, що Бог дещо з проступків твоїх подав у непамять.
6and disclose to you the secrets of wisdom, for true wisdom has two sides. Know then that God exacts from you less than your iniquity deserves.
7Чи то ж ти зможеш умом ізбагнути Бога? Чи зможеш Вседержителя (путь) до конця прослїдити?
7Can you fathom the deep things of God or discover the limits of the Almighty?
8Та ж він висший небес, — що ж ти вдїяти зможеш? глибше він всїх безодень, — що можеш зрозуміти?
8They are higher than the heavens—what can you do? They are deeper than Sheol—what can you know?
9Міра його довша нїж земля, ширша над моря.
9Their measure is longer than the earth and wider than the sea.
10Вхопить кого й закує в окови та поставить на суд, хто відверне його?
10If He comes along to imprison you, or convenes a court, who can stop Him?
11Бо він знає людей лицемірних, і бачить проступок, — та й чи ж не зверне на його уваги?
11Surely He knows the deceit of men. If He sees iniquity, does He not take note?
12Та пустоголовий чоловік мудрує, хоч людина родиться так, як осля дике.
12But a witless man can no more become wise than the colt of a wild donkey can be born a man!
13Але коли ти очистиш серце твоє й простягнеш ід йому руки твої,
13As for you, if you direct your heart and lift up your hands to Him,
14І коли нечисть на руцї в тебе, а ти відкинеш її, й не дозволиш, щоб проступок пробував у шатрі твойму,
14if you put away the iniquity in your hand, and allow no injustice to dwell in your tents,
15Тодї піднімеш (сьміло) незамаргане лице твоє, й стояти меш твердо й не будеш боятись.
15then indeed you will lift up your face without shame; you will stand firm and unafraid.
16І тодї забудеш біду, й хиба, як про воду, що протекла, згадувати меш про неї.
16For you will forget your misery, recalling it only as waters gone by.
17І яснїйше, анїж південь, попливе життє твоє, й прояснїєш, мов ранок.
17Your life will be brighter than noonday; its darkness will be like the morning.
18Певність у тебе тодї із надїєю буде; ти захищен, і можеш безпечно почивати.
18You will be secure, because there is hope, and you will look around and lie down in safety.
19Будеш лежати собі, й не буде нїкого, хто б тебе страшив, і многі стануть запобігати (ласки) у тебе.
19You will lie down without fear, and many will court your favor.
20Очі ж ледачих (від плачу) потемнїють, і охорона їх пропаде, й надїя їх зникне.
20But the eyes of the wicked will fail, and escape will elude them; they will hope for their last breath.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.