Йова 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1І промовив Зофар із Нааму й сказав:
1Then Zophar, the Naamathite, answered,
2Чи вже ж на безлїч слів не треба давати одвіту? Чи вже ж говорун мусить бути праведний?
2“Shouldn’t the multitude of words be answered? Should a man full of talk be justified?
3Нїби твоє пусте базїканнє заставить людей мовчати, щоб ти на глум підіймав, а не було кому тебе пристидати?
3Should your boastings make men hold their peace? When you mock, will no man make you ashamed?
4Ти говорив: Я суджу право, й чист я в тебе перед очима.
4For you say, ‘My doctrine is pure. I am clean in your eyes.’
5А коли б так Бог схотїв промовити, й отворив уста свої до тебе,
5But oh that God would speak, and open his lips against you,
6Та показав тобі тайни премудростї, й що тобі вдвоє більше належало б терпіти! Тим то знай, що Бог дещо з проступків твоїх подав у непамять.
6that he would show you the secrets of wisdom! For true wisdom has two sides. Know therefore that God exacts of you less than your iniquity deserves.
7Чи то ж ти зможеш умом ізбагнути Бога? Чи зможеш Вседержителя (путь) до конця прослїдити?
7“Can you fathom the mystery of God? Or can you probe the limits of the Almighty?
8Та ж він висший небес, — що ж ти вдїяти зможеш? глибше він всїх безодень, — що можеш зрозуміти?
8They are high as heaven. What can you do? They are deeper than Sheol. What can you know?
9Міра його довша нїж земля, ширша над моря.
9Its measure is longer than the earth, and broader than the sea.
10Вхопить кого й закує в окови та поставить на суд, хто відверне його?
10If he passes by, or confines, or convenes a court, then who can oppose him?
11Бо він знає людей лицемірних, і бачить проступок, — та й чи ж не зверне на його уваги?
11For he knows false men. He sees iniquity also, even though he doesn’t consider it.
12Та пустоголовий чоловік мудрує, хоч людина родиться так, як осля дике.
12An empty-headed man becomes wise when a man is born as a wild donkey’s colt.
13Але коли ти очистиш серце твоє й простягнеш ід йому руки твої,
13“If you set your heart aright, stretch out your hands toward him.
14І коли нечисть на руцї в тебе, а ти відкинеш її, й не дозволиш, щоб проступок пробував у шатрі твойму,
14If iniquity is in your hand, put it far away. Don’t let unrighteousness dwell in your tents.
15Тодї піднімеш (сьміло) незамаргане лице твоє, й стояти меш твердо й не будеш боятись.
15Surely then you will lift up your face without spot. Yes, you will be steadfast, and will not fear,
16І тодї забудеш біду, й хиба, як про воду, що протекла, згадувати меш про неї.
16for you will forget your misery. You will remember it like waters that have passed away.
17І яснїйше, анїж південь, попливе життє твоє, й прояснїєш, мов ранок.
17Life will be clearer than the noonday. Though there is darkness, it will be as the morning.
18Певність у тебе тодї із надїєю буде; ти захищен, і можеш безпечно почивати.
18You will be secure, because there is hope. Yes, you will search, and will take your rest in safety.
19Будеш лежати собі, й не буде нїкого, хто б тебе страшив, і многі стануть запобігати (ласки) у тебе.
19Also you will lie down, and no one will make you afraid. Yes, many will court your favor.
20Очі ж ледачих (від плачу) потемнїють, і охорона їх пропаде, й надїя їх зникне.
20But the eyes of the wicked will fail. They will have no way to flee. Their hope will be the giving up of the spirit.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.