Йова 32
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
1So these three men ceased to answer Job, because he was righteous in his own eyes.
2Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
2Then the wrath of Elihu the son of Barachel, the Buzite, of the family of Ram, was kindled against Job. His wrath was kindled because he justified himself rather than God.
3А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
3Also his wrath was kindled against his three friends, because they had found no answer, and yet had condemned Job.
4Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
4Now Elihu had waited to speak to Job, because they were older than he.
5Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
5When Elihu saw that there was no answer in the mouth of these three men, his wrath was kindled.
6От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
6Elihu the son of Barachel the Buzite answered, “I am young, and you are very old. Therefore I held back, and didn’t dare show you my opinion.
7Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
7I said, ‘Days should speak, and multitude of years should teach wisdom.’
8Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
8But there is a spirit in man, and the Spirit of the Almighty gives them understanding.
9Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
9It is not the great who are wise, nor the aged who understand justice.
10От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
10Therefore I said, ‘Listen to me; I also will show my opinion.’
11Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
11“Behold, I waited for your words, and I listened for your reasoning, while you searched out what to say.
12Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
12Yes, I gave you my full attention, but there was no one who convinced Job, or who answered his words, among you.
13Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
13Beware lest you say, ‘We have found wisdom. God may refute him, not man;’
14От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
14for he has not directed his words against me; neither will I answer him with your speeches.
15Полякались, мовчять, перестали говорити.
15“They are amazed. They answer no more. They don’t have a word to say.
16А коли я жду, а вони не говорять, зʼупинились і вже не відказують,
16Shall I wait, because they don’t speak, because they stand still, and answer no more?
17То я відкажу й виявлю мою думку.
17I also will answer my part, and I also will show my opinion.
18Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
18For I am full of words. The spirit within me constrains me.
19Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
19Behold, my breast is as wine which has no vent; like new wineskins it is ready to burst.
20Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
20I will speak, that I may be refreshed. I will open my lips and answer.
21Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
21Please don’t let me respect any man’s person, neither will I give flattering titles to any man.
22Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!
22For I don’t know how to give flattering titles, or else my Maker would soon take me away.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.