Йова 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1І відказав Йов і промовив:
1Then Job answered,
2О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
2“Oh that my anguish were weighed, and all my calamity laid in the balances!
3Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
3For now it would be heavier than the sand of the seas, therefore my words have been rash.
4Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
4For the arrows of the Almighty are within me. My spirit drinks up their poison. The terrors of God set themselves in array against me.
5Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
5Does the wild donkey bray when he has grass? Or does the ox low over his fodder?
6Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
6Can that which has no flavor be eaten without salt? Or is there any taste in the white of an egg?
7(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
7My soul refuses to touch them. They are as loathsome food to me.
8О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
8“Oh that I might have my request, that God would grant the thing that I long for,
9О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
9even that it would please God to crush me; that he would let loose his hand, and cut me off!
10Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
10Let it still be my consolation, yes, let me exult in pain that doesn’t spare, that I have not denied the words of the Holy One.
11Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
11What is my strength, that I should wait? What is my end, that I should be patient?
12Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
12Is my strength the strength of stones? Or is my flesh of bronze?
13Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
13Isn’t it that I have no help in me, that wisdom is driven away from me?
14До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
14“To him who is ready to faint, kindness should be shown from his friend; even to him who forsakes the fear of the Almighty.
15Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
15My brothers have dealt deceitfully as a brook, as the channel of brooks that pass away;
16Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
16which are black by reason of the ice, in which the snow hides itself.
17Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
17In the dry season, they vanish. When it is hot, they are consumed out of their place.
18Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
18The caravans that travel beside them turn away. They go up into the waste, and perish.
19Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
19The caravans of Tema looked. The companies of Sheba waited for them.
20Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
20They were distressed because they were confident. They came there, and were confounded.
21Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
21For now you are nothing. You see a terror, and are afraid.
22Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
22Did I ever say, ‘Give to me’? or, ‘Offer a present for me from your substance’?
23І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
23or, ‘Deliver me from the adversary’s hand’? or, ‘Redeem me from the hand of the oppressors’?
24Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
24“Teach me, and I will hold my peace. Cause me to understand my error.
25Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
25How forcible are words of uprightness! But your reproof, what does it reprove?
26Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
26Do you intend to reprove words, since the speeches of one who is desperate are as wind?
27Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
27Yes, you would even cast lots for the fatherless, and make merchandise of your friend.
28Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
28Now therefore be pleased to look at me, for surely I will not lie to your face.
29Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!
29Please return. Let there be no injustice. Yes, return again. My cause is righteous.
30Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?
30Is there injustice on my tongue? Can’t my taste discern mischievous things?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.