Йова 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1І відказав Йов і промовив:
1E GIOBBE rispose e disse:
2О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
2Fosse pur lo sdegno mio ben pesato, E fosse parimente la mia calamità levata in una bilancia!
3Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
3Perciocchè ora sarebbe trovata più pesante che la rena del mare; E però le mie parole vanno all'estremo.
4Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
4Perchè le saette dell'Onnipotente sono dentro di me, E lo spirito mio ne beve il veleno; Gli spaventi di Dio sono ordinati in battaglia contro a me.
5Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
5L'asino salvatico raglia egli presso all'erba? Il bue mugghia egli presso alla sua pastura?
6Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
6Una cosa insipida si mangia ella senza sale? Evvi sapore nella chiara ch'è intorno al torlo dell'uovo?
7(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
7Le cose che l'anima mia avrebbe ricusate pur di toccare Sono ora i miei dolorosi cibi.
8О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
8Oh! venisse pur quel ch'io chieggio, E concedesse mi Iddio quel ch'io aspetto!
9О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
9E piacesse a Dio di tritarmi, Di sciorre la sua mano, e di disfarmi!
10Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
10Questa sarebbe pure ancora la mia consolazione, Benchè io arda di dolore, e ch'egli non mi risparmi, Che io non ho nascoste le parole del Santo.
11Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
11Quale è la mia forza, per isperare? E quale è il termine che mi è posto, per prolungar l'aspettazione del l'anima mia?
12Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
12La mia forza è ella come la forza delle pietre? La mia carne è ella di rame?
13Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
13Non è egli così che io non ho più alcun ristoro in me? E che ogni modo di sussistere è cacciato lontan da me?
14До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
14Benignità dovrebbe essere usata dall'amico inverso colui ch'è tutto strutto; Ma esso ha abbandonato il timor dell'Onnipotente,
15Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
15I miei fratelli mi hanno fallito, a guisa di un ruscello, Come rapidi torrenti che trapassano via;
16Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
16I quali sono scuri per lo ghiaccio; E sopra cui la neve si ammonzicchia;
17Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
17Ma poi , al tempo che corrono, vengono meno, Quando sentono il caldo, spariscono dal luogo loro.
18Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
18I sentieri del corso loro si contorcono, Essi si riducono a nulla, e si perdono.
19Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
19Le schiere de' viandanti di Tema li riguardavano, Le carovane di Seba ne aveano presa speranza;
20Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
20Ma si vergognano di esservisi fidati; Essendo giunti fin là, sono confusi.
21Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
21Perciocchè ora voi siete venuti a niente; Avete veduta la ruina, ed avete avuta paura.
22Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
22Vi ho io detto: Datemi, E fate presenti delle vostre facoltà per me?
23І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
23E liberatemi di man del nemico, E riscuotetemi di man de' violenti?
24Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
24Insegnatemi, ed io mi tacerò; E ammaestratemi, se pure ho errato in qualche cosa.
25Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
25Quanto son potenti le parole di dirittura! E che potrà in esse riprendere alcun di voi?
26Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
26Stimate voi che parlare sia convincere? E che i ragionamenti di un uomo che ha perduta ogni speranza non sieno altro che vento?
27Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
27E pure ancora voi vi gittate addosso all'orfano, E cercate di far traboccare il vostro amico.
28Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
28Ora dunque piacciavi riguardare a me, E se io mento in vostra presenza.
29Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!
29Deh! ravvedetevi; che non siavi iniquità; Da capo, il dico , ravvedetevi, io son giusto in questo affare .
30Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?
30Evvi egli iniquità nella mia lingua? Il mio palato non sa egli discerner le cose perverse?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.