Йова 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1ED Elifaz Temanita rispose, e disse:
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
2Se noi imprendiamo a parlarti, ti sarà egli molesto? Ma pur chi potrebbe rattener le parole?
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
3Ecco, tu correggevi molti, E rinforzavi le mani rimesse.
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
4I tuoi ragionamenti ridirizzavano quelli che vacillavano, E tu raffermavi le ginocchia che piegavano.
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
5Ma ora che il male ti è avvenuto, tu te ne affanni; Ora ch'è giunto fino a te, tu ne sei smarrito.
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
6La tua pietà non è ella stata la tua speranza, E l'integrità delle tue vie la tua aspettazione?
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
7Deh! rammemorati, quale innocente perì mai, Ed ove furono gli uomini diritti mai distrutti?
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
8Siccome io ho veduto che quelli che arano l'iniquità, E seminano la perversità, la mietono.
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
9Essi periscono per l'alito di Dio, E son consumati dal soffiar delle sue nari.
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
10Il ruggito del leone, e il grido del fier leone son ribattuti ; E i denti de' leoncelli sono stritolati.
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
11Il vecchio leone perisce per mancamento di preda, E i figli della leonessa son dissipati.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
12Or mi è stata di nascosto significata una parola, E l'orecchio mio ne ha ritenuto un poco.
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
13Fra le immaginazioni delle visioni notturne, Quando il più profondo sonno cade sopra gli uomini,
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
14Mi è venuto uno spavento ed un tremito, Che ha spaventate tutte quante le mie ossa.
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
15Ed uno spirito è passato davanti a me, Che mi ha fatto arricciare i peli della mia carne;
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
16Egli si è fermato, ed io non ho riconosciuto il suo aspetto; Una sembianza è stata davanti agli occhi miei, Ed io ho udita una voce sommessa che diceva:
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
17L'uomo sarebbe egli giustificato da Dio? L'uomo sarebbe egli giudicato puro dal suo fattore?
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
18Ecco, egli non si fida ne' suoi servitori, E scorge della temerità ne' suoi Angeli.
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
19Quanto più in coloro che abitano in case di fango, Il cui fondamento è nella polvere, E che son ridotti in polvere, esposti a' vermi?
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
20Dalla mattina alla sera sono stritolati, E periscono in perpetuo, senza che alcuno vi ponga mente.
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
21L'eccellenza ch'era in loro non si diparte ella? Muoiono, ma non con sapienza.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.