Йова 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Тада одговори Елифас Теманац и рече:
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
2Ако ти проговоримо, да ти неће бити досадно? Али ко би се могао уздржати да не говори?
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
3Гле, учио си многе, и руке изнемогле крепио си;
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
4Речи су твоје подизале оног који падаше, и утврђивао си колена која клецаху.
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
5А сада кад дође на тебе, клонуо си; кад се тебе дотаче, смео си се.
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
6Није ли побожност твоја била уздање твоје? И доброта путева твојих надање твоје?
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
7Опомени се, ко је прав погинуо, и где су праведни истребљени?
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
8Како сам ја видео, који ору муку и сеју невољу, то и жању.
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
9Од дихања Божијег гину, и од даха ноздрва Његових нестаје их.
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
10Рика лаву, и глас љутом лаву и зуби лавићима сатиру се.
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
11Лав гине немајући лова, и лавићи расипају се.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
12Још дође тајно до мене реч, и ухо моје дочу је мало.
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
13У мислима о ноћним утварама, кад тврд сан пада на људе,
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
14Страх подузе ме и дрхат, од ког устрепташе све кости моје,
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
15И дух прође испред мене, и длаке на телу мом накострешише се.
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
16Стаде, али му не познах лица; прилика беше пред очима мојим, и ћутећи чух глас:
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
17Еда ли је човек праведнији од Бога? Еда ли је човек чистији од Творца свог?
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
18Гле, слугама својим не верује, и у анђела својих налази недостатака;
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
19А камоли у оних који стоје у кућама земљаним, којима је темељ на праху и сатиру се брже него мољац.
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
20Од јутра до вечера сатру се, и нестане их навек да нико и не опази.
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
21Слава њихова не пролази ли с њима? Умиру, али не у мудрости.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.