Йова 41
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Марна се була б надїя, (його спіймати); тільки спогляне на тебе, так і помертвієш.
1Нема слободног који би га пробудио; а ко ће стати преда ме?
2Нема такого відважного, хто б посьмів непокоїти його, (хиба тільки я, бо) хто може остоятись перед лицем моїм?
2Ко ми је пре дао шта, да му вратим? Шта је год под свим небом, моје је.
3Хто менї що дав уперед, щоб я мав віддавати йому? все що є скрізь під небом, все воно моє!
3Нећу ћутати о удима његовим ни о сили ни о лепоти стаса његовог.
4Не замовчу й про члени його, про силу й красну будову його!
4Ко ће му узгрнути горњу одећу? К чељустима његовим ко ће приступити?
5Хто зможе зняти верхню одежу з його, або хто наближиться до подвійних челюстий його?
5Врата грла његовог ко ће отворити? Страх је око зуба његових.
6Хто ворота в його в пелцї відчинив би? Круг зубів його — страх-трепет, кругом зубів його страх!
6Крљушти су му јаки штитови спојени тврдо.
7Крепкі щити (тїло) його — се красота: вони сковані до купи лускою, неначе печаткою твердою;
7Близу су једна до друге да ни ветар не улази међу њих.
8Одна до одної прилягає так тїсно, що не пройде й воздух проміж них;
8Једна је за другу прионула, држе се и не растављају се.
9Одна на другій лежить щільно, щеплені й не розлїплюються.
9Кад киха као да муња сева, а очи су му као трепавице у зоре.
10Чхне він — аж заблисне, а очі в його, мов війки в ранньої зорі;
10Из уста му излазе лучеви, и искре огњене скачу.
11З пельки в його виходять, неначе поломє, вискакують огняні искри.
11Из ноздрва му излази дим као из врелог лонца или котла.
12З ніздер дим димить, як із кипячого горшка або казана.
12Дах његов распаљује угљевље и пламен му излази из уста.
13Подихом він роздуває (мов) у кузнї вуголь, а з пащі в його виходить поломє.
13У врату му стоји сила, и пред њим иде страх.
14Сила ж в його в шиї, а вперід його страх.
14Уди меса његовог спојени су, једноставно је на њему, не размиче се.
15Все мясне в його тїлї, мов злите з собою твердо, (від нїчого) не дрогне.
15Срце му је тврдо као камен, тврдо као доњи жрвањ.
16Серце в його тверде, наче камінь, збите в купу, мов спід у жорнах.
16Кад се дигне, дрхћу јунаци, и од страха очишћају се од греха својих.
17Як метнеться він, невміраки в страсї, зомлївають із переляку.
17Да га удари мач, не може се одржати, ни копље ни стрела ни оклоп.
18Меч, що вдарить його, одскочить, не вдїє нїчо нї спис, нї стріли нї панцир.
18Њему је гвожђе као плева, а бронза као труло дрво.
19Залїзо йому — солома, мідь — трюхле дерево.
19Неће га потерати стрела, камење из праће њему је као сламка;
20Дочка (стріла) лука не оберне його до втечі, а каміннє з пращі — се йому полова.
20Као слама су му убојне справе, и смеје се баченом копљу.
21Друк — у його бадиллє, а як свисне дарда, він осьміхнеться.
21Под њим су оштри црепови, стере себи оштре ствари у глибу.
22Каменюки під ним гострі, а він лежить на зубъї в грязї.
22Чини, те ври дубина као лонац, и море се мути као у ступи.
23Глибиня кипить під ним, мов у казанї, а вода морська — неначе кипуче мастило.
23За собом оставља светлу стазу, рекао би да је бездана оседела.
24За собою стежку сьвітлу (в водї) зоставляє; глибінь (від піни), як би посивіла.
24Ништа нема на земљи да би се испоредило с њим, да би створено било да се ничега не боји.
25Рівнї він на землї не має; він сотворений, щоби не боятись.
25Шта је год високо презире, цар је над свим зверјем.
26Згорда вниз на все високе він позирає; усїм гордим він гордує й над ним царює.
no verse 26 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.