Йова 36
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1І провадив Еліуй річ дальше й говорив:
1Још говори Елијуј и рече:
2Зажди ще трохи; я покажу тобі, що маю ще дещо про Бога сказати.
2Потрпи ме мало, и показаћу ти, јер још има шта бих говорио за Бога.
3Почну розслїди мої здалека й стану в оборонї справедливостї Творця мого.
3Почећу издалека беседу своју, и показаћу да је Творац мој праведан.
4Льжи бо певно нема в слові мойму; явлюсь тобі в повнотї знання мого.
4Доиста, неће бити лажне речи моје, код тебе је који право мисли.
5Знай, Бог могучий, однакже не гордить сильним, що кріпкий серцем.
5Гле, Бог је силан, али никога не одбацује, силан је снагом срчаном.
6Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить.
6Не да живети безбожнику, а невољницима чини правду.
7Не одвертає очей він од людей правих, і на все саджає їх поруч із царями на престолї й приводить до поваги.
7Не одвраћа од праведника очију својих, него још с царевима на престо посађује их на век, те се узвишују.
8Як же инші в кайданах і звязані повороззєм нужди —
8Ако ли су оковани у пута и свезани ужима невољничким,
9Він їх дїла їм покаже й гріхи їх превеликі;
9Тада им напомиње дела њихова и безакоња њихова како су силна.
10Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.
10И отвара Му ухо да би се поправили, и говори им да се врате од безакоња.
11І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;
11Ако послушају и стану им служити, довршују дане своје у добру и године своје у радости.
12Як же не послухають, — згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.
12Ако ли не послушају, гину од мача и умиру с безумља.
13Лукаві же — вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;
13А који су лицемерног срца, навлаче гнев и не вичу кад их повеже;
14Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.
14Умире у младости душа њихова и живот њихов међу курвама.
15Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його.
15Избавља невољника из невоље његове и отвара му ухо у муци.
16Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.
16Тако би и тебе извео из тескобе на пространо место, где ништа не досађује, и мирни сто твој био би пун претилине.
17Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд — укупі.
17Али си заслужио суд безбожнички; и суд и правда снађе те.
18О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою! І найбільший викуп не спас би тебе.
18Доиста, гнев је на теби; гледај да те не одбаци у карању, те те велики откуп неће избавити.
19Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, — анї золотові, анї нїякому скарбові.
19Хоће ли гледати на твоје богатство? Неће ни на злато ни на какву силу блага твог.
20О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають!
20Не уздиши за ноћу у коју народи одлазе на своје место.
21Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати.
21Чувај се да не погледаш на таштину и волиш на њу него невољу.
22Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець?
22Гле, Бог је највиши својом силом, ко је учитељ као Он?
23Хто йому вкаже дорогу його; хто скаже: Ти чиниш несправедливість?
23Ко Му је одредио пут Његов? Или ко ће Му рећи: Чиниш неправо?
24Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять.
24Опомињи се да величаш дела Његова, која гледају људи.
25Всї бо люде можуть їх бачити; чоловік може їх і надалеки постерігати.
25Сви људи виде их, сваки их гледа из далека.
26Ось, Бог великий й годї нам його поняти; лїт його нам не злїчити.
26Гле, Бог је велик, и не можемо Га познати, број година Његових не може се докучити.
27Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем;
27Јер Он стеже капље водене, које лију дажд из облака Његових;
28Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей.
28Кад теку облаци, капљу на мноштво људско.
29А хто може зміркувати, як за далеко облаки сягають, або тріск у шатрі його?
29И ко би разумео простор облацима и грмљаву у шатору његовом?
30А ось, він обливає його сьвітлом своїм і покриває дно моря.
30Како простире над њим светлост своју, и дубине морске покрива?
31Звідси судить він народи, звідси дає багату поживу.
31Тиме суди народима, даје хране изобила.
32В жменях держить блискавицю й приказує їй, кого вдарити.
32Рукама заклања светлост, и наређује кога да срете,
33Грім дає знати про неї, та й скот відчуває, що дїєсь.
33Јављајући према њему добру вољу своју, и према стоци и према роду земаљском.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.