Йова 36
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1І провадив Еліуй річ дальше й говорив:
1Élihu continua et dit:
2Зажди ще трохи; я покажу тобі, що маю ще дещо про Бога сказати.
2Attends un peu, et je vais poursuivre, Car j’ai des paroles encore pour la cause de Dieu.
3Почну розслїди мої здалека й стану в оборонї справедливостї Творця мого.
3Je prendrai mes raisons de haut, Et je prouverai la justice de mon créateur.
4Льжи бо певно нема в слові мойму; явлюсь тобі в повнотї знання мого.
4Sois-en sûr, mes discours ne sont pas des mensonges, Mes sentiments devant toi sont sincères.
5Знай, Бог могучий, однакже не гордить сильним, що кріпкий серцем.
5Dieu est puissant, mais il ne rejette personne; Il est puissant par la force de son intelligence.
6Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить.
6Il ne laisse pas vivre le méchant, Et il fait droit aux malheureux.
7Не одвертає очей він од людей правих, і на все саджає їх поруч із царями на престолї й приводить до поваги.
7Il ne détourne pas les yeux de dessus les justes, Il les place sur le trône avec les rois, Il les y fait asseoir pour toujours, afin qu’ils soient élevés.
8Як же инші в кайданах і звязані повороззєм нужди —
8Viennent-ils à tomber dans les chaînes, Sont-ils pris dans les liens de l’adversité,
9Він їх дїла їм покаже й гріхи їх превеликі;
9Il leur dénonce leurs œuvres, Leurs transgressions, leur orgueil;
10Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.
10Il les avertit pour leur instruction, Il les exhorte à se détourner de l’iniquité.
11І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;
11S’ils écoutent et se soumettent, Ils achèvent leurs jours dans le bonheur, Leurs années dans la joie.
12Як же не послухають, — згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.
12S’ils n’écoutent pas, ils périssent par le glaive, Ils expirent dans leur aveuglement.
13Лукаві же — вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;
13Les impies se livrent à la colère, Ils ne crient pas à Dieu quand il les enchaîne;
14Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.
14Ils perdent la vie dans leur jeunesse, Ils meurent comme les débauchés.
15Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його.
15Mais Dieu sauve le malheureux dans sa misère, Et c’est par la souffrance qu’il l’avertit.
16Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.
16Il te retirera aussi de la détresse, Pour te mettre au large, en pleine liberté, Et ta table sera chargée de mets succulents.
17Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд — укупі.
17Mais si tu défends ta cause comme un impie, Le châtiment est inséparable de ta cause.
18О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою! І найбільший викуп не спас би тебе.
18Que l’irritation ne t’entraîne pas à la moquerie, Et que la grandeur de la rançon ne te fasse pas dévier!
19Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, — анї золотові, анї нїякому скарбові.
19Tes cris suffiraient-ils pour te sortir d’angoisse, Et même toutes les forces que tu pourrais déployer?
20О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають!
20Ne soupire pas après la nuit, Qui enlève les peuples de leur place.
21Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати.
21Garde-toi de te livrer au mal, Car la souffrance t’y dispose.
22Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець?
22Dieu est grand par sa puissance; Qui saurait enseigner comme lui?
23Хто йому вкаже дорогу його; хто скаже: Ти чиниш несправедливість?
23Qui lui prescrit ses voies? Qui ose dire: Tu fais mal?
24Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять.
24Souviens-toi d’exalter ses œuvres, Que célèbrent tous les hommes.
25Всї бо люде можуть їх бачити; чоловік може їх і надалеки постерігати.
25Tout homme les contemple, Chacun les voit de loin.
26Ось, Бог великий й годї нам його поняти; лїт його нам не злїчити.
26Dieu est grand, mais sa grandeur nous échappe, Le nombre de ses années est impénétrable.
27Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем;
27Il attire à lui les gouttes d’eau, Il les réduit en vapeur et forme la pluie;
28Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей.
28Les nuages la laissent couler, Ils la répandent sur la foule des hommes.
29А хто може зміркувати, як за далеко облаки сягають, або тріск у шатрі його?
29Et qui comprendra le déchirement de la nuée, Le fracas de sa tente?
30А ось, він обливає його сьвітлом своїм і покриває дно моря.
30Voici, il étend autour de lui sa lumière, Et il se cache jusque dans les profondeurs de la mer.
31Звідси судить він народи, звідси дає багату поживу.
31Par ces moyens il juge les peuples, Et il donne la nourriture avec abondance.
32В жменях держить блискавицю й приказує їй, кого вдарити.
32Il prend la lumière dans sa main, Il la dirige sur ses adversaires.
33Грім дає знати про неї, та й скот відчуває, що дїєсь.
33Il s’annonce par un grondement; Les troupeaux pressentent son approche.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.