Йова 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1І відповів Йов і сказав:
1Job prit la parole et dit:
2Чув я доволї такого; гіркі з вас усїх потїшителї!
2J’ai souvent entendu pareilles choses; Vous êtes tous des consolateurs fâcheux.
3Чи ти скінчиш вітряну твою мову? і що спонукало тебе таке говорити?
3Quand finiront ces discours en l’air? Pourquoi cette irritation dans tes réponses?
4Вмів би й я так, як ви, говорити, як би душа ваша була на місцї душі моєї; й я узброївся б на вас словами й кивав би над вами головою моєю;
4Moi aussi, je pourrais parler comme vous, Si vous étiez à ma place: Je vous accablerais de paroles, Je secouerais sur vous la tête,
5Додавав би вам відваги язиком моїм, і рушаннєм губ потїшав би вас.
5Je vous fortifierais de la bouche, Je remuerais les lèvres pour vous soulager.
6Та чи я говорю, — не втихає мій смуток; чи перестаю, — він не покидає мене.
6Si je parle, mes souffrances ne seront point calmées, Si je me tais, en quoi seront-elles moindres?
7Бо він отсе вичерпав мене. Ти (Боже) спустошив всю семю мою.
7Maintenant, hélas! Il m’a épuisé… Tu as ravagé toute ma maison;
8Ти покрив мене морщинами в сьвідоцтво проти мене; знеможілість моя встає проти мене, винуватить мене прилюдно.
8Tu m’as saisi, pour témoigner contre moi; Ma maigreur se lève, et m’accuse en face.
9Гнїв його розриває мене й лютує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворогом зиркає на мене очима своїми.
9Il me déchire et me poursuit dans sa fureur, Il grince des dents contre moi, Il m’attaque et me perce de son regard.
10Роззявили на мене пащі свої; ругаючись, бють мене по щоках; всї змовились на мене.
10Ils ouvrent la bouche pour me dévorer, Ils m’insultent et me frappent les joues, Ils s’acharnent tous après moi.
11Бог віддав мене беззаконникові, й в руки безбожникам кинув мене.
11Dieu me livre à la merci des impies, Il me précipite entre les mains des méchants.
12Жив я спокоєн собі, а він потряс мене; взяв мене за шию та побив мене й поставив за цїль собі.
12J’étais tranquille, et il m’a secoué, Il m’a saisi par la nuque et m’a brisé, Il a tiré sur moi comme à un but.
13Стріли його оточили кругом мене; він сїче нутро моє без пощади, й пролив на землю жовч мою;
13Ses traits m’environnent de toutes parts; Il me perce les reins sans pitié, Il répand ma bile sur la terre.
14Пробиває в менї пролом за проломом, пре на мене, як велитень-воїн.
14Il me fait brèche sur brèche, Il fond sur moi comme un guerrier.
15Веретище сшив я на тїло моє, й в порох занурив голову мою.
15J’ai cousu un sac sur ma peau; J’ai roulé ma tête dans la poussière.
16Вид мій почервонїв від плачу, а на віях моїх тїнь смертна, —
16Les pleurs ont altéré mon visage; L’ombre de la mort est sur mes paupières.
17Хоч нема кривди на руках моїх, та й молитва моя чиста.
17Je n’ai pourtant commis aucune violence, Et ma prière fut toujours pure.
18Земле, не закривай крови моєї, й нехай не буде (в тобі) місця жалісному кликові мойму!
18O terre, ne couvre point mon sang, Et que mes cris prennent librement leur essor!
19Та оце сьвідок мій на небесах, і на висотах заступник мій.
19Déjà maintenant, mon témoin est dans le ciel, Mon témoin est dans les lieux élevés.
20Многомовні други мої! До Бога проливає сльози око моє.
20Mes amis se jouent de moi; C’est Dieu que j’implore avec larmes.
21О, коби то міг чоловік правуватись з Богом, як син людський з ближним своїм!
21Puisse-t-il donner à l’homme raison contre Dieu, Et au fils de l’homme contre ses amis!
22Та вже доходить мій вік до кінця, й я відходжу в дорогу, якою не вертають.
22Car le nombre de mes années touche à son terme, Et je m’en irai par un sentier d’où je ne reviendrai pas.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.