Йова 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І відповів Йов і сказав:
1Йов а луат кувынтул ши а зис:
2Чув я доволї такого; гіркі з вас усїх потїшителї!
2„Астфел де лукрурь ам аузит еу дес; вой тоць сунтець ниште мынгыеторь супэрэчошь.
3Чи ти скінчиш вітряну твою мову? і що спонукало тебе таке говорити?
3Кынд се вор сфырши ачесте ворбе ын вынт? Ши пентру че атыта супэраре ын рэспунсуриле тале?
4Вмів би й я так, як ви, говорити, як би душа ваша була на місцї душі моєї; й я узброївся б на вас словами й кивав би над вами головою моєю;
4Ка вой аш ворби еу де аць фи ын локул меу? В-аш коплеши ку ворбе, аш да дин кап ла вой?
5Додавав би вам відваги язиком моїм, і рушаннєм губ потїшав би вас.
5В-аш мынгыя ку гура ши аш мишка дин бузе ка сэ вэ ушурез дуреря?
6Та чи я говорю, — не втихає мій смуток; чи перестаю, — він не покидає мене.
6Дакэ ворбеск, дуреря ну ми с-алинэ, яр дакэ так, ку че се микшорязэ?
7Бо він отсе вичерпав мене. Ти (Боже) спустошив всю семю мою.
7Дар акум, вай! Ел м-а сторс де путерь… Мь-ай пустиит тоатэ каса!
8Ти покрив мене морщинами в сьвідоцтво проти мене; знеможілість моя встає проти мене, винуватить мене прилюдно.
8М-ай апукат ка пе ун виноват – довадэ слэбичуня мя, каре се ридикэ ши мэ ынвинуеште ын фацэ.
9Гнїв його розриває мене й лютує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворогом зиркає на мене очима своїми.
9Мэ сфышие ши мэ урмэреште ын мыния Луй, скрышнеште дин динць ымпотрива мя, мэ ловеште ши мэ стрэпунӂе ку привиря Луй.
10Роззявили на мене пащі свої; ругаючись, бють мене по щоках; всї змовились на мене.
10Ей дескид гура сэ мэ мэнынче, мэ окэрэск ши мэ бат песте ображь, се ынвершунязэ ку тоций дупэ мине.
11Бог віддав мене беззаконникові, й в руки безбожникам кинув мене.
11Думнезеу мэ ласэ ла бунул плак ал челор нелеӂюиць ши мэ арункэ ын мыниле челор рэй.
12Жив я спокоєн собі, а він потряс мене; взяв мене за шию та побив мене й поставив за цїль собі.
12Ерам лиништит ши м-а скутурат, м-а апукат де чафэ ши м-а здробит, а трас асупра мя ка ынтр-о цинтэ.
13Стріли його оточили кругом мене; він сїче нутро моє без пощади, й пролив на землю жовч мою;
13Сэӂециле Луй мэ ынконжоарэ дин тоате пэрциле. Ел Ымь стрэпунӂе рэрункий фэрэ милэ, ымь варсэ феря пе пэмынт,
14Пробиває в менї пролом за проломом, пре на мене, як велитень-воїн.
14мэ фрынӂе букэць, букэць, Се арункэ асупра мя ка ун рэзбойник.
15Веретище сшив я на тїло моє, й в порох занурив голову мою.
15Мь-ам кусут ун сак пе пеле ши мь-ам прэвэлит капул ын цэрынэ.
16Вид мій почервонїв від плачу, а на віях моїх тїнь смертна, —
16Плынсул мь-а ынрошит фаца ши умбра морций есте пе плеоапеле меле.
17Хоч нема кривди на руках моїх, та й молитва моя чиста.
17Тотушь н-ам фэкут ничо нелеӂюире ши ругэчуня мя тотдяуна а фост куратэ.
18Земле, не закривай крови моєї, й нехай не буде (в тобі) місця жалісному кликові мойму!
18Пэмынтуле, ну-мь акопери сынӂеле, ши ваетеле меле сэ н-айбэ марӂине!
19Та оце сьвідок мій на небесах, і на висотах заступник мій.
19Кяр акум Марторул меу есте ын чер, Апэрэторул меу есте ын локуриле ыналте.
20Многомовні други мої! До Бога проливає сльози око моє.
20Приетений мей рыд де мине, дар еу мэ рог луй Думнезеу, ку лакримь,
21О, коби то міг чоловік правуватись з Богом, як син людський з ближним своїм!
21сэ факэ дрептате омулуй ынаинтя луй Думнезеу ши фиулуй омулуй ымпотрива приетенилор луй.
22Та вже доходить мій вік до кінця, й я відходжу в дорогу, якою не вертають.
22Кэч нумэрул анилор мей се апропие де сфыршит ши мэ вой дуче пе о кэраре де унде ну мэ вой май ынтоарче.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.