Йова 34
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І говорив Еліуй дальше й казав:
1Елиху а луат дин ноу кувынтул ши а зис:
2Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні!
2„Аскултаць, ынцелепцилор, кувинтеле меле! Луаць аминте ла мине, причепуцилор!
3Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї.
3Кэч урекя деосебеште кувинтеле кум густэ черул гурий букателе.
4Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.
4Сэ алеӂем че есте дрепт, сэ ведем ынтре ной че есте бун.
5Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду.
5Йов а зис: ‘Сунт невиноват Ши Думнезеу ну вря сэ-мь дя дрептате;
6Чи ж менї лгати на правду мою? Моя невилїчима рана — незаслужена.
6ам дрептате ши трек дрепт минчинос; рана мя есте жалникэ, ши сунт фэрэ пэкат.’
7Хиба є де такий чоловік, як Йов, що глумує, мов би пив воду,
7Есте вреун ом ка Йов, каре сэ бя батжокура ка апа,
8Товаришує беззаконним і ходить з людьми безбожними?
8каре сэ умбле ын товэрэшия челор че фак рэу, каре сэ мяргэ мынэ ын мынэ ку чей нелеӂюиць?
9Він бо сказав: Нема з того хісна чоловікові, як угоджає Богу.
9Кэч ел а зис: ‘Ну-й фолосеште нимик омулуй сэ-шь пунэ плэчеря ын Думнезеу.’
10Слухайте ж, мужі мудрі, мене! Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя — несправедливого суду,
10Аскултаци-мэ дар, оамень причепуць! Департе де Думнезеу недрептатя, департе де Чел Атотпутерник фэрэделеӂя!
11Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому.
11Ел дэ омулуй дупэ фаптеле луй, рэсплэтеште фиекэруя дупэ кэиле луй.
12Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду.
12Ну, негрешит, Думнезеу ну сэвыршеште фэрэделеӂя; Чел Атотпутерник ну калкэ дрептатя.
13Хто окрім його дбає про землю? Хто дає лад у вселеннїй?
13Чине Л-а ынсэрчинат сэ кырмуяскэ пэмынтул? Чине Й-а дат лумя ын грижа Луй?
14Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, —
14Дакэ ну с-ар гынди декыт ла Ел, дакэ Шь-ар луа ынапой духул ши суфларя,
15Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.
15тот че есте карне ар пери деодатэ ши омул с-ар ынтоарче ын цэрынэ.
16От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.
16Дакэ ай причепере, аскултэ лукрул ачеста, я аминте ла гласул кувинтелор меле!
17Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?
17Оаре ар путя сэ домняскэ ун врэжмаш ал дрептэций? Ши вей осынди ту пе Чел дрепт, пе Чел путерник,
18Хиба можна сказати цареві: ти — безбожник, а князям: ви — беззаконники?
18каре стригэ кэтре ымпэраць: ‘Нетребничилор!’ Ши кэтре домниторь: ‘Нелеӂюицилор!’,
19Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони — дїло рук його.
19каре ну каутэ ла фаца челор марь ши ну фаче деосебире ынтре богат ши сэрак, пентру кэ тоць сунт лукраря мынилор Луй?
20Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.
20Ынтр-о клипэ, ей ышь перд вяца. Ла мезул нопций, ун попор се клатинэ ши пере. Чел путерник пере, фэрэ аместекул мыний вреунуй ом.
21Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.
21Кэч Думнезеу веде пуртаря тутурор, привеште паший фиекэруя.
22Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.
22Ну есте нич ынтунерик, нич умбрэ а морций унде сэ се поатэ аскунде чей че фак фэрэделеӂя.
23Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.
23Думнезеу н-аре невое сэ привяскэ мултэ време ка сэ трагэ пе ун ом ла жудекатэ ынаинтя Луй.
24Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,
24Ел здробеште пе чей марь фэрэ черчетаре ши пуне пе алций ын локул лор.
25Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,
25Кэч Ел куноаште фаптеле лор: ноаптя ый рэстоарнэ, сунт здробиць.
26Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.
26Ый ловеште ка пе ниште нелеӂюиць ын фаца тутурор.
27За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти,
27Абэтынду-се де ла Ел ши пэрэсинд тоате кэиле Луй,
28Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.
28ей ау фэкут сэ се ыналце ла Думнезеу стригэтул сэракулуй. Й-ау ындрептат луаря аминте ла стригэтул челуй ненорочит.
29Як упокій він дарує, — хто тодї потрівожить? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? — все одно, чи народ, чи один чоловік,
29Дакэ дэ Ел паче, чине поате с-о тулбуре? Дакэ Ышь аскунде Ел Фаца, чине поате сэ-Л вадэ? Ла фел Се поартэ фие ку ун попор, фие ку ун ом,
30Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.
30пентру ка нелеӂюитул сэ ну май стэпыняскэ ши сэ ну май фие о курсэ пентру попор.
31От як треба до Бога говорити: Я потерпів кару, — більш не буду грішити;
31Кэч а зис ел вреодатэ луй Думнезеу: ‘Ам фост педепсит, ну вой май пэкэтуи;
32А чого я не розумію, — ти навчи мене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.
32аратэ-мь че ну вэд; дакэ ам фэкут недрептэць, ну вой май фаче’?
33Чи то ж по твойму судові має він одплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєш вибірати, а не я; говори ж, що знаєш.
33Оаре дупэ пэреря та ва фаче Думнезеу дрептате? Ту лепезь, ту алеӂь, ши ну еу; Спуне дар че штий!
34Люде розумні скажуть менї, а так само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:
34Оамений ку причепере вор фи де пэреря мя, ынцелептул каре м-аскултэ ва гынди ка мине:
35Йов говорив нерозумно, й у словах його нема глузду.
35Йов ворбеште фэрэ причепере, ши кувынтэриле луй сунт липсите де жудекатэ.
36Я б хотїв, щоб Йова докладно питано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.
36Сэ фие ынчеркат дар май департе, фииндкэ рэспунде ка чей рэй!
37Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами й в долонї плескати, й наговорить іще більше проти Бога.
37Кэч адаугэ ла грешелиле луй пэкате ной; бате дин палме ын мижлокул ностру, ышь ынмулцеште кувинтеле ымпотрива луй Думнезеу.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.